Анотація до роботи:

Пісковий М.Б. Агроекологічна оцінка застосування комплексного біопрепарату і полімінерального добрива при вирощуванні ячменю з підсівом еспарцету. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 — екологія. — Державний агроекологічний університет, Житомир, 2005 р.

Здійснено агроекологічну оцінку комплексного біопрепарату і полімінерального добрива за різних способів застосування та їхній вплив на біосистему чорнозему типового малогумусного, його поживний режим, трансформацію біомаси кореневих решток, розвиток і формування урожаю ячменю, еспарцету і пшениці озимої. Доведено, що передпосівна обробка насіння ячменю ярого і еспарцету комплексним біопрепаратом (КБП) і полімінеральним добривом (ПМД) позитивно впливають на біологічну активність ґрунту і стимулюють початковий розвиток рослин, а також забезпечують біологічний захист рослин від хвороб та поліпшують режим їхнього мінерального живлення. При сумісному застосуванні КБП і ПМД приріст урожаю порівняно з контролем становив у ячменю ярого — 0,34, еспарцету — 6,6 т/га.

У дисертації теоретично обґрунтовано і практично вирішено наукове завдання, що полягає в агроекологічній оцінці комплексного біопрепарату та полімінерального добрива, різних способах їхнього застосування, удосконаленні екологобезпечних елементів технології вирощування ячменю з підсівом еспарцету з метою значного зниження хіміко-техногенного тиску на довкілля з одночасним отриманням високоякісної продукції, що досягається за рахунок поліпшення поживного режиму ґрунту, фітосанітарного стану рослин, посилення їхнього початкового росту і розвитку за мінімальних витрат антропогенних ресурсів.

1. Експериментально встановлено, що на накопичення і трансформацію свіжої органічної речовини рослинних решток істотно впливає передпосівна обробка насіння як роздільно КБП і ПМД, так і їхнім сумісним застосуванням. Сумарне накопичення біомаси коренів за ланку сівозміни зросло з 12,4 на контролі до 13,6 т/га на фоні, або на 9,6%, а при сумісному застосуванні КБП і ПМД — до 15,2 т/га, тобто на 22,6%.

2. Передпосівна обробка насіння КБП і ПМД підсилює загальну біологічну активність ґрунту, особливо азотфіксацію та фосформобілізацію. Кількість азотфіксуючих бактерій в ризосфері ячменю збільшилась із 4,3 млн/ґ ґрунту на контролі до 5,7, а фосформобілізуючих бактерій — з 5,6 до 7,8 млн/г ґрунту. При цьому нітрифікаційна здатність підвищувалась у 1,3 раза, інтенсивність виділення СО₂ — на 17,2%. Позакореневе підживлення посівів ПМД з карбамідом також стимулювало зростання чисельності азотфіксуючих бактерій на 38,3, нітрифікаційної здатності — на 37% та целюлозолітичної актив-ності — в 1,5 раза.

3. Збереження запасів доступних для рослин елементів живлення при зростанні їхнього виносу в процесі формування урожаю забезпечили інокуляція насіння КБП, передпосівна обробка насіння ПМД, а особливо сумісне їх застосування. Зокрема, кількість мінеральних форм азоту зросла на 19,4%, Р₂О₅ — на 13,2 і К₂О — на 20,2%. Позакореневе підживлення посівів ПМД сприяло підвищенню вмісту Nг з 115 до 124, N-NО₃ – з 19 до 25 мг/кг ґрунту. Вміст рухомого фосфору зростав з 103 на контролі до 119, обмінного калію — з 79 до 101 мг/кг ґрунту.

4. Встановлено зменшення кількості рослин ячменю, уражених септоріозом та кореневими гнилями, під впливом передпосівної обробки насіння КБП і ПМД. Водночас, коли на контролі пошкодження рослин ячменю становило 9%, при інокуляції насіння КБП їхня кількість була на 6% меншою, а сумісне застосування КБП і ПМД з позакореневим підживленням посівів ПМД і N₃₀ забезпечило зниження цього показника до 2%.

5. Експериментально доведено, що урожайність ячменю під дією КБП порівняно з контролем зросла на 0,19 та еспарцету на 6,3 т/га. Обробка посівного матеріалу полімінеральним добривом стимулювала підвищення урожайності ячменю на 0,33 т/га порівняно з контролем, еспарцету — на 6,2, а щодо фону — на 0,3 та 1,4 т/га. Найвищу продуктивність ячменю ярого, що в середньому становила 4,15 т/га, було отримано при сумісній передпосівній обробці насіння ПМД і КБП та поєднанням його з позакореневим підживленням посівів ПМД з N₃₀. Прибавка врожайності порівняно з контролем становила відповідно — 0,34 та 0,43т/га. Максимальний урожай еспарцету отримано за умов передпосівної сумісної обробки насіння ячменю КБП і ПМД з позакореневим підживленням ПМД + N₃₀ — 34 т/га зеленої маси, тобто приріст до контролю становив 6,9 т/га або 25,4%.

6. Економічно і екологічно ефективним є вирощування зерна ячменю ярого із сумісною передпосівною обробкою насіння КБП і ПМД та позакореневим підживленням посівів ПМД з карбамідом, що забезпечує собівартість продукції ячменю 347,3 грн/т і дає змогу одержати умовно чистий прибуток — 285,8 грн/га за рівня рентабельності виробництва — 22,9%. На контролі ці показники становили відповідно — 254,3 грн/га та 21,1%.

7. Показано, що під дією передпосівної обробки насіння КБП і ПМД та позакореневого підживлення посівів ПМД + N₃₀ відбулося збільшення коефіцієнта енергетичної ефективності відповідно на 8,2 та 15%. Вихід енергії з урожаєм збільшився з 168454 на фоні до 175693 МДж/га, тобто цей захід дає можливість більш раціонально використовувати енергоресурси в агроекосистемах.

Публікації автора:

1. Пісковий М.Б. Агротехнічна роль біологічного азоту в ланці зернової сівозміни центрального Лісостепу України // Засади сталого розвитку аграрної галузі: Матеріали Всеукр. конф. мол. вчених. — К., 2002. — С. 40–41.

2. Пісковий М.Б. Вплив передпосівної обробки насіння на стартовий розвиток ярого ячменю та озимої пшениці // Вісник аграрної науки. — 2004. — № 9. — С. 81–82.

3. Тараріко Ю.О., Пісковий М.Б. Вплив бактеріальних і полімінеральних добрив на врожай зернових культур // 40 років: від агрохімічної служби до служби охорони родючості ґрунтів: Матеріали міжнар. наук.-пр. конф. — К.: Аграрна наука, 2004. — Вип. 1. — С. 114–121. (Дослідження, обґрунтування).

4. Тараріко Ю.О., Пісковий М.Б. Застосування комплексного бактеріального препарату і полімінерального добрива при вирощуванні сільськогосподарських культур: Рекомендації. — К.: ІГіМ, 2004. — 25 с. (Дослідження, обґрунтування).

5. Пісковий М.Б., Барановська Н.А. Вплив комплексного біопрепарату та полімінерального добрива на розвиток хвороб озимої пшениці та ячменю // Вісник аграрної науки. — 2005. — № 2. — С. 71–73.

6. Тараріко Ю.О., Пісковий М.Б. Вплив біопрепаратів і полімінеральних добрив на трансформацію органічної речовини і поживний режим чорнозему типового // Там само. — № 5. — С. 17–22. (Дослідження, обґрунтування).