У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове технологічне вирішення наукової задачі щодо удосконалення технології вирощування картоплі в короткоротаційних сівозмінах із альтернативною системою удобрення. У структурі посівних площ короткоротаційних сівозмін більш оптимальним є 25% насичення картоплею 4-х-пільної сівозміни з чергуванням культур: конюшина – озиме жито – картопля – овес з підсівом конюшини в порівнянні з насиченням 33,3% та 50%. Таке насичення у поєднанні з внесенням органічних (солома, сидерати, гній) та помірних норм мінеральних добрив при вирощуванні картоплі забезпечує в цілому по сівозміні позитивний баланс гумусу та елементів живлення у грунті. Інтенсивність балансу елементів живлення складає 138,5-149,6%, що створює сприятливі умови для розвитку рослин та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми.
2. В системі короткоротаційних сівозмін використання альтернативних добрив покращує агрофізичні показники ясно-сірого лісового грунту: при внесенні соломи, зеленої маси олійної редьки та мінеральних добрив щільність грунту в 0-20 см шарі зменшується на 0,1-0,13 г/м3 порівняно з контролем, а запаси вологи у 0-50 см шарі грунту підвищуються на 5,3-22,6 мм. Протягом вегетаційного періоду щільність та вологість грунту знаходяться в оптимальних межах для росту і розвитку рослин. 3. За біодіагностичною оцінкою в ясно-сірому лісовому грунті при вирощуванні картоплі мікроорганізми незалежно від удобрення розташовуються у ранговому ряду наступним чином: бактерії 82,3-88,2% > актиноміцети 11,55-17,22% > гриби 0,16-0,44%. Застосування соломи та сидератів збільшує загальну чисельність мікроорганізмів на 3,7-55,2% у порівнянні з контролем (без добрив) залежно від насичення сівозмін картоплею і, навпаки, застосування тільки мінеральних добрив пригнічує їх життєдіяльність, що призводить до зниження кількості мікроорганізмів на 3,3-23,7% у порівнянні з варіантом без добрив. 4. Найвищу урожайність картоплі у досліді (244-266 ц/га) отримано при поєднаному внесенні в грунт соломи – 3 т/га, сидератів – 10 т/га, гною – 10 т/га сівозмінної площі та помірних норм мінеральних добрив N30-50P35-50K40-60. Це вказує на те, що ясно-сірі лісові грунти Полісся потребують значної кількості органічної речовини. 5. Поєднане застосування соломи – 3 т/га, сидератів –10 т/га та помірних норм мінеральних добрив N30-50P35-50K40-60 дозволяє отримати урожайність бульб картоплі 197-224 ц/га, практично на рівні варіанту з додатковим внесенням гною. Тобто, використання соломи та сидератів є одним із раціональних і ефективних шляхів вирішення завдання заміни гостродефіцитних традиційних органічних добрив, таких як гній та торфогнойові компости, при вирощуванні картоплі на ясно-сірих лісових грунтах Полісся. 6. Формування екологічно чистого врожаю картоплі в короткоротаційних сівозмінах найбільш інтенсивно проходить при внесенні мінеральних добрив, соломи та використанні сидератів. При цьому врожайність бульб у порівнянні з контролем збільшується на 124-180 ц/га. 7. Найвищий вміст сухої речовини у картоплі сорту Зов отримано у варіантах зі щорічним використанням соломи, сидератів і мінеральних добрив N45P50K60 - 22,0%. При цьому вміст крохмалю суттєво не залежить від виду і норм внесених добрив. Зокрема, по сорту Зов цей показник коливався в межах від 14,4% до 15,8%, а в контролі – 16,0-16,5%. 8. За результатами фітопатологічних досліджень однією з найбільш поширених хвороб є фітофтороз. Суттєвої різниці в ураженні рослин фітофторозом між варіантами досліду не виявлено, лише спостерігалась тенденція до збільшення частки уражених рослин на 4,4-5,4% у варіанті де вносився гній (10 т/га сівозмінної площі). Зокрема, ураженість рослин фітофторозом у чотирьохпільній сівозміні була меншою на 0,3-0,4% у порівнянні з трьохпільною та на 4,0-5,0% - із двохпільною. При внесенні у грунт соломи, сидерату, гною і мінеральних добрив, відмічається найменше ураження бульб паршою звичайною. 9. Кількість бур’янів залежно від застосування добрив у досліді коливалася в межах 48-98 шт./м2. Найбільше їх спостерігалось при внесенні гною – 82-98 шт/м2, а найменше при внесенні тільки мінеральних добрив – 61-67 шт./м2. Ступінь насичення сівозмін картоплею не впливав на кількість бур’янів у досліді. 10. Найбільш інтенсивно формування врожаю картоплі в короткоротаційних сівозмінах проходить при внесенні мінеральних добрив, соломи, гною та використанні сидератів. При цьому врожайність бульб у порівнянні з контролем (без добрив) збільшується на 171-185 ц/га. 11. В енергетичному відношенні при вирощуванні картоплі перевагу має система удобрення, яка поєднує внесення соломи, зеленої маси олійної редьки та помірних норм мінеральних добрив (Ке.е. = 1,70-1,93). 12. Найвищий економічний ефект отримано при поєднаному внесенні соломи, сидератів і мінеральних добрив. Найменші витрати на вирощування картоплі в короткоротаційних сівозмінах мають місце при насиченні картоплі 25% і в досліді складають 6623 грн/га, собівартість одного центнера бульб – 122-135 грн, а рівень рентабельності – 223%. |