Анотація до роботи:

Ільницький М.В. Агроекологічна оцінка обробітку ґрунту і гербіцидів в ресурсоощадній технології вирощування озимої пшениці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ, 2006.

У результаті досліджень, проведених у 1998-2001 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах Західного Лісостепу України, досліджена комплексна дія глибини основного обробітку ґрунту і сучасного покоління гербіцидів у технології вирощування озимої пшениці після конюшини лучної і кукурудзи на силос, дана всебічна оцінка досліджуваних чинників за впливом на широкий спектр показників ґрунтової родючості, фітосанітарного стану посівів і ґрунту, формування врожаю та якісних показників зерна із обґрунтуванням їх економічної та енергетичної доцільності. Зменшення глибини обробітку ґрунту на фоні застосування гербіциду при розміщенні озимої пшениці після конюшини лучної забезпечує економію затрат 384,5, а після кукурудзи на силос – 348,1 МДж/га.

У дисертаційній роботі досліджені і представлені дані показників родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту, зміни забур’яненості посівів, урожайності і якості зерна озимої пшениці, яку вирощували після конюшини і кукурудзи на силос, внаслідок зменшення глибини основного обробітку ґрунту в поєднанні з сучасним поколінням гербіцидів і дано економічну та енергетичну оцінку досліджуваним чинникам, що полягають у наступному:

1. Порівняно з оранкою зменшення глибини основного обробітку ґрунту до 10-12 см підвищує щільність шарів 10-20 і 20-30 см на період сходів озимої пшениці при вирощуванні після конюшини на 0,06 і 0,08, а після кукурудзи на силос – на 0,09 і 0,08 г/см³ відповідно. Найменші зміни щільності на всіх варіантах обробітку ґрунту відмічено в шарі 0-10 см. Шпаруватість орного шару була краща в досліді при вирощуванні озимої пшениці після конюшини лучної і дещо нижча – після кукурудзи на силос, а під дією обробітків вона змінювалась обернено щільності: якщо щільність зростає, то шпаруватість зменшується, або навпаки.

2. Вміст водотривких агрегатів розміром 0,25-10 мм був вищим при вирощуванні озимої пшениці після конюшини і у фазі сходів становив 48,8-49,4%, перед збиранням урожаю – 50,9-51,2%, а після кукурудзи на силос їх було менше відповідно на 3,8-4,2 і 2,4-2,7%. Як після конюшини, так і після кукурудзи на силос у варіантах мілкого обробітку ґрунту (10-12 см), навпаки, спостерігається тенденція до зростання їх кількості у нижніх шарах (10-20 і 20-30 см).

3. Суттєвої різниці вологості ґрунту в різних варіантах обробітку ґрунту не встановлено. Одержані дані свідчать про сприятливий водний режим на всіх варіантах обробітку ґрунту, який залежить в основному від кількості атмосферних опадів. Коефіцієнт водоспоживання при розміщенні озимої пшениці після конюшини становить 8,52-8,53, а після кукурудзи на силос – 9,63-9,68 мм/ц.

4. Зменшення глибини основного обробітку з 23-25 до 10-12 см при вирощуванні озимої пшениці після конюшини із 20-22 до 10-12 см після кукурудзи на силос веде до диференціації орного шару ґрунту за вмістом легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору та обмінного калію, але їх кількість в орному шарі істотно не змінюється. При вирощуванні озимої пшениці після конюшини в середньому по обробітках ґрунту на дату сходів рослин у шарі 0-30 см було азоту на 24,0 і перед збиранням – на 19,4%, фосфору – на 16,0 і 20,0% і калію – відповідно на 17,6 і 18,8% більше, ніж після кукурудзи на силос.

5. У всі роки досліджень не встановлено закономірного зв’язку між глибиною обробітку, гербіцидами та інтенсивністю виділення СО₂ з ґрунту. Розклад лляної тканини в шарі 0-10 см на варіантах експериментальних обробітків був вищим на 3,8-8,0%, ніж на контролі, а в нижніх шарах ці процеси, навпаки, на варіантах мілкого обробітку на глибину 10-12 см сповільнюються. Більш активною діяльність ґрунтових мікроорганізмів була на ділянках при вирощуванні озимої пшениці після конюшини лучної (відсоток розкладеної лляної тканини на 35 день становив 16,8-17,1%), ніж після кукурудзи на силос (15,6-15,9%). Застосування гербіцидів суттєво не впливало на біологічну активність ґрунту.

6. Заміна оранки мілким обробітком збільшує в шарі 0-30 см вміст важких металів (мг на 1 кг ґрунту) після конюшини: кадмію – на 0,02, свинцю – на 1,56, ртуті – на 0,05 і міді – на 0,9; після кукурудзи на силос: кадмію – на 0,37, свинцю – на 2,82, ртуті – на 0,12 і цинку – на 0,56, але ці показники не перевищували ГДК. Найбільш оптимальні умови щ0одо зменшення цих елементів у ґрунті створюються в зоні достатнього зволоження при вирощуванні озимої пшениці після конюшини.

7. Кількість бур’янів при вирощуванні озимої пшениці після конюшини лучної на ділянках без гербіцидів у варіанті з оранкою (23-25 см) у фазі сходів і перед збиранням урожаю була відповідно на 11 і 7 шт./м² нижча, ніж на мілкому обробітку, а на фоні комплексного застосування раундапу в нормі 3 л/га і гранстару в нормі 20 г/га дія обробітку була однаковою. У всі роки досліджень не встановлено також взаємозв’язку між глибиною обробітку ґрунту і забур’яненістю посівів при вирощуванні озимої пшениці після кукурудзи на силос на фоні застосування гербіцидів, а без них різниця становить у фазі сходів 15 і перед збиранням урожаю – 8 шт./м² на користь оранки на глибину 20-22 см.

8. Чисельність насіння бур’янів в орному шарі ґрунту свідчить, що на варіантах мілкого розпушування ґрунту максимальною її кількістю характеризується верхня частина (0-10 см) орного шару, в якому потенціальна засміченість ґрунту зросла при вирощуванні озимої пшениці після конюшини на 15 і після кукурудзи на силос – на 21%, а в шарі 20-30 см, навпаки, знизилась відповідно на 8 і 12%.

9. У середньому за роки досліджень помітної різниці за рівнем урожайності озимої пшениці залежно від обробітку ґрунту не встановлено. Комплексне застосування раундапу в нормі 3 л/га і гранстару в нормі 20 г/га при вирощуванні озимої пшениці після конюшини забезпечує на обох обробітках ґрунту приріст врожаю в межах 7,6-9,0 ц/га і на ділянках з внесенням лише гранстару в нормі 20 г/га – 4,6-5,2 ц/га, а при вирощуванні озимої пшениці після кукурудзи на силос на фоні гранстару в нормі 20 г/га – 5,3-6,8 ц/га і ланцету в нормі 1,0 л/га – 6,4-7,8 ц/га порівняно із ділянками без гербіцидів. Після конюшини ї отримано врожай зерна на 16,9% вищий, ніж після кукурудзи на силос.

10. Якість зерна була кращою при вирощуванні озимої пшениці після конюшини. Натура зерна підвищилась на 20 г/л, маса 1000 зерен – на 1,5 г, скловидність – на 3,4%, вміст сирої клейковини – на 2,5% і білка – на 0,8%. Зменшення глибини обробітку ґрунту до 10-12 см в обох дослідах не вплинуло на зміну цих показників, а внаслідок застосування гербіцидів якість зерна покращувалась.

11. Вищі економічні показники одержані при вирощуванні озимої пшениці після конюшини, ніж після кукурудзи на силос. Застосування мілкого обробітку ґрунту в технології вирощування озимої пшениці після конюшини і кукурудзи на силос сприяє значному енергозбереженню, підвищенню рівня рентабельності та зниженню собівартості. Економія енергії становить відповідно 384,5 і 348,1 МДж/ га.

12. Внесення гербіцидів у дослідах забезпечувало високий економічний ефект, за винятком комплексного застосування раундапу в нормі 3 л/га і гранстару в нормі 20 г/га (рівень рентабельності знизився на 27%, собівартість 1 ц зерна зросла на 1,62 грн.). Коефіцієнт енергетичної ефективності зростає аналогічно рівню врожайності зерна в обох дослідах.

Публікації автора:

1. Бомба М.Я., Ільницький М.В., Іваницький Б.М. Щоб колосилося поле // Сільський господар. – 1999. – № 7-8. – Додаток 2.– С.36-37. (Особистий внесок: опрацювання літератури, результати досліджень і написання статті).

2. Бомба М.Я., Ільницький М.В. Особливості обробітку ґрунту в сівозмінах західного Лісостепу України // Пропозиція. – 1999. – № 11. – С. 37-38. (Особистий внесок: аналіз літератури, результати досліджень і написання статті).

3. Бомба М.Я., Ільницький М.В. Ефективність обробітку ґрунту і гербіцидів під озиму пшеницю // Вісник ЛДАУ: Агрономія. – Львів, 1999. – № 4. – С. 97-100. (Особистий внесок: методика, результати досліджень).

4. Бомба М.Я., Станішевський Р.В., Ільницький М.В. Забур’яненість зернових культур і шляхи її зниження // Сільський господар. – 2000. – № 5-6. – С. 34-35. (Особистий внесок: результати досліджень і їх аналіз).

5. Бомба М.Я., Періг Г.Т., Ільницький М.В. Зменшення глибини обробітку сірих лісових ґрунтів після різних попередників під озиму пшеницю // Вісник ЛДАУ: Агрономія. – Львів, 2001. – № 5. – С. 71-74. (Особистий внесок: методика, результати досліджень і написання статті).

6. Удосконалення механічного обробітку ґрунту: підвищення його енергоощадної та ґрунтозахисної спрямованості / М.Я. Бомба, З.М.Томашівський, І.М. Стефанишин, Г.Т. Періг, В.В. Грицик, Ю.О. Ковальчук, М.В. Ільницький, Р.В. Станішевський. – Львів: Українські технології, 2001. – 37 с. (Особистий внесок: опрацювання літературних даних, результати досліджень).

7. Ільницький М. Комплексна дія обробітку ґрунту і гербіцидів на формування врожаю озимої пшениці в умовах західного Лісостепу // Вісник ЛДАУ: Агрономія. – 2002. – № 6. – С. 71-78.

8. Ільницький М.В. Якісні показники зерна озимої пшениці залежно від обробітку ґрунту, гербіцидів і попередників // Сільський господар. - 2003. - № 3-4.-С.28-29.

9. Бомба М.Я., Ільницький М.В. Удосконалення обробітку ґрунту в технології вирощування озимої пшениці //Вчені ЛДАУ- виробництву. - Львів: ЛДАУ, 2004. – Вип.4.-С.40. (Особистий внесок: результати досліджень, їх аналіз).