Анотація до роботи:

Журавель С.В. Агроекологічна оцінка дерново-підзолистого ґрунту за умов тривалого застосування ґрунтозахисних агротехнологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2003.

В дисертації наводяться результати впливу довготривалого систематичного застосування ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур на агроекологічні властивості дерново-підзолистого ґрунту за рівнем його продукційної функції та динамікою фосфатно-калійного стану. Вивчено продуктивну реакцію сільськогосподарських культур за умов вирощування їх при тривалому використанні (18 років) ґрунтозахисних технологій на основі обробітку без обертання скиби при різних рівнях живлення рослин. Визначено особливості впливу пожнивних решток (соломи) в залежності від місцезнаходження їх в орному шарі ґрунту на урожайність сільськогосподарських культур. З’ясовано динаміку накопичення та перерозподілу фосфору та обмінного калію в залежності від норм добрив та способу їх внесення. Дана еколого-енергетична оцінка вирощування сільськогосподарських культур та визначені екологічно та економічно доцільні нормативи техногенних факторів в агротехнологіях.

В дисертаційній роботі узагальнені результати досліджень за 2 ротації плодозмінної сівозміни (18 років) в стаціонарі щодо оцінки агроекологічного стану дерново-середньопідзолистого глеюватого глинисто-піщаного ґрунту за умов тривалого впливу ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур на основі обробітку без обертання скиби, що дало можливість сформулювати наступні висновки:

1. Тривале застосування в сівозміні систем обробітку ґрунту без обертання скиби забезпечує достовірну сталість продуктивної функції ґрунту. За чутливістю до умов, які створюються при ґрунтозахисному обробітку сільськогосподарські культури можна розташувати в такій послідовності: картопля, кукурудза на зелену масу, льон-довгунець, озимі зернові (переважно після кукурудзи), ярі зернові, однорічні та багаторічні трави. Найбільш чітко ефективність обробітку в такий спосіб проявляється на фоні абсолютного контролю за рівнем живлення.

2. Поєднання систем обробітку органо-мінеральним удобренням культур підвищує продуктивність агроекосистем в цілому, а саме: за умов традиційного обробітку (оранка) на 33,2%, при ґрунтозахисному плоскорізному обробітку на 42,8% та при ґрунтозахисному різноглибинному на 38,7%.

3. Установлена позитивна роль рослинних решток та їх місцеположення в орному шарі на продуктивність сівозміни. Значно більш ефективними виявились агрофони, які формувались шляхом загортання пожнивних органічних решток в 0-10см шар, при цьому перевага за продуктивністю сівозміни складає 29,0%.

4. Виявлено зв’язок рівня накопичення рухомого фосфору з технологіями обробітку ґрунту. Так за дві ротації збільшення фосфатної ємності відносно вихідного стану (14,6мг на 100г ґрунту) на фоні оранки, ґрунтозахисного плоскорізного та плоскорізного різноглибинного розпушування відповідно становило 3,8; 4,6; 4,1мг на 100г грунту.

5. Показано, що при використанні помірних доз калійних добрив (К_62-67 на гектар сівозмінної площі) можна утримати рівень калійної ємності ґрунту в межах оптимальних параметрів, визначених Г.А. Мазуром.

6. Установлено, що відсутність мінеральних і органічних добрив в агроекосистемі супроводжується інтенсивним зниженням фосфатної і калійної ємності дерново-підзолистого глинисто-піщаного ґрунту. Незалежно від способів обробітку зниження фосфатної ємності в середньому за дві ротації сівозміни становило 5,1мг/100г ґрунту (35%), а в перерахунку на рік – 0,6мг/100г ґрунту (3,9%). Зниження калійної ємності ґрунту чітко проявляється вже на протязі першої ротації і складає в залежності від способу обробітку 12,3-12,6мг на 100мг ґрунту, максимально проявляючись на фоні оранки, зниження становить 75% від вихідного рівня. Середні втрати тут сягають 1,5мг/100г ґрунту за рік (8,3%).

7. Аналізом продуктивності сільськогосподарських культур за роки досліджень виявлено, що агрономічно і енергетично більш доцільною є система удобрення, яка включає N₄₇ P₅₆ K₆₇ + 13,3т/га гною сівозмінної площі в поєднанні з обробітком без обертання скиби.

8. Доведено, що диференціація орного шару дерново-підзолистого ґрунту за родючістю в меншій мірі залежить від систем обробітку та удобрення, а представляє собою специфіку прояву природного процесу ґрунтоутворення.

9. Енергетична оцінка технологій вирощування сільськогосподарських культур показала, що найбільш енергоємними виявились технології вирощування льону-довгунця та картоплі, далі ідуть ярі та озимі зернові культури, кукурудза на зелену масу, люпин, вико-овес і конюшина. Ґрунтозахисний обробіток забезпечує максимальні значення коефіцієнтів енергетичної ефективності.

Публікації автора:

1. Стрельченко В.П., Журавель С.В. Формування профілю ґрунту при систематичному використанні ґрунтозахисної агротехніки//Вісник аграрної науки. – 2002. - №8. – С.5-7.

2. Журавель С.В. Фосфатний стан дерново-підзолистого ґрунту за умов тривалої мінімізації обробітку в сівозміні// Збірник матеріалів Всеукраїнської конференції молодих вчених „Засади сталого розвитку аграрної галузі”. – К., 2002. – С. 11-12.

3. Журавель С.В., Бредіхін С.Ю. Ефективність ґрунтозахисних агротехнологій в умовах Полісся// Вісник ДАУ. – Ж.: - 2002. – Випуск 2. – С.182-185.

4. Стрельченко В.П., Бовсуновський А.М., Налапко М.В., Журавель С.В. Вплив рослинних решток в орному шарі ґрунту на продуктивність сівозмін// Вісник аграрної науки. – К.: „Аграрна наука”. – 2003. - №3. – С.9-11.

5. Стрельченко В.П., Журавель С.В. Вплив способів обробітку та систем удобрення на фосфатний і калійний стан ґрунту в умовах Полісся// Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – У., 2003. – С.617-625.