Анотація до роботи:

Гетман Н.Я. Агробіологічне обґрунтування технологічних прийомів підвищення продуктивності однорічних агрофітоценозів для конвеєрного виробництва зелених кормів в правобережному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, Вінниця 2007.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і практично реалізовано шляхи удосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів із ранніх і пізніх ярих культур.

Розроблені агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів в період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35-40 днів.

Розроблені і апробовані агрофітоценози пізніх ярих культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів в період між другим і третім укосами багаторічних трав.

Експериментально доведена агробіологічна і біоенергетична та економічна ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих із високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби.

У дисертаційній роботі сформульовано агробіологічне обґрунтування і нове вирішення проблеми сталого конвеєрного виробництва зелених кормів для великотоварних агроформувань на основі створення оптимізованих різночасно достигаючих агрофітоценозів ранніх і пізніх однорічних культур адаптованих до агрокліматичних умов правобережного Лісостепу.

1.Серед ранніх ярих злакових культур, як домінуючих в агрофітоценозах, найбільш швидкорослим є жито яре сорту Веснянка, у якого фаза укісної стиглості наставала на 5-6 днів раніш від ячменю, на 10-12 днів від вівса зернових сортів та на 20-22 днів раніше від вівса кормових сортів при одночасній ранньовесняній сівбі, що забезпечувало надходження зеленого корму на 10 днів раніше традиційної вико-вівсяної сумішки. Фаза виколошування жита ярого сорту Веснянка співпадала з пшеницею озимою.

2.Встановлено, що сумішка жита ярого (3,0 млн./га) з гірчицею білою (1,5 млн./га) у фазі виходу в трубку при синтезі сухої речовини 298 г/м² перевищувала сумішку ячменю (2,5 млн./га) з горохом (0,35 млн./га) і редькою олійною (1,5 млн./га) на 62 %, а вівса (2,5 млн./га) з викою ярою (0,5 млн./га) з редькою олійною (1,5 млн./га) в 2,4 рази. У фазі виколошування житньо-гірчична сумішка синтезувала 640 г/м² сухої речовини і перевищувала ячмінно-горохову з редькою олійною на 78,8 %, а вико-вівсяну з редькою олійною в 2,5 рази. Висота жита ярого становила 104,8 см, що відповідно на 37,9 та 51,6 см більше від ячменю і вівса.

Чиста продуктивність фотосинтезу житньо-гірчичної сумішки від фази виходу в трубку до початку виколошування складала 7,46 г/м² на добу.

3.Житньо-гірчична сумішка при ранньовесняній сівбі забезпечувала надходження зеленого корму у середньому з 1 по 10.06 при урожайності листостеблової маси 22,4 т/га, виході 3,74 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 132 г перетравного протеїну. За період вегетації середньодобовий приріст кормових одиниць складав 94 кг/га, перетравного протеїну 12,4 кг/га при коефіцієнті використання ФАР 2,27 %.

4.Сумішка ячменю з горохом і редькою олійною за 45 днів вегетації забезпечувала урожайність листостеблової маси 25,5 т/га, вихід 3,36 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 142 г перетравного протеїну та використанням її в період з 12 по 18.06. За період вегетації в урожаї акумулювалось 83,6 ГДж/га ВЕ з коефіцієнтом використання ФАР 1,70 %. Середньодобовий приріст кормових одиниць і перетравного протеїну за період вегетації складав відповідно 75 і 10,6 кг/га/добу.

5.Відмічено, що сумішка вівса зернових сортів з викою ярою і редькою олійною забезпечувала надходження зеленого корму з 11 по 22 червня при формуванні урожайності листостеблової маси 29,1 т/га, виході кормових одиниць 4,18 т/га з вмістом в кожній 133 г перетравного протеїну і середньодобовому прирості кормових одиниць 85 кг/га, перетравного протеїну 11,1 кг/га/добу. В урожаї акумулювалось 80,7 ГДж/га ВЕ при коефіцієнті використання ФАР 1,44 %.

6.Сумішка кормового вівса (2,5 млн./га) з люпином білим (0,400 млн./га) забезпечувала надходження зеленого корму з 21.06 по 10.07 при урожайності листостеблової маси 34,9 т/га, виході кормових одиниць 5,26 т/га і 0,884 т/га перетравного протеїну. За 70 днів вегетації в урожаї акумулювалось 117,3 ГДж/га ВЕ при використанні ФАР 1,76 %. Середньодобовий приріст кормових одиниць становив 75 кг/га, перетравного протеїну 12,6 кг/га/добу.

7.Обґрунтовано доцільність одночасної сівби ранньовесняних сумішок, що забезпечували безперебійне надходження зеленого корму протягом 40 днів в період між першим і другим укосами багаторічних трав з виходом в середньому 4,39 т/га кормових одиниць і 0,644 т/га перетравного протеїну, що відповідно на 38,0 і 8,0 % більше в порівнянні з трьома строками сівби вико-вівсяної сумішки.

Коефіцієнт використання ФАР ранніми сумішками в середньому становив 1,66 %, проти 1,07 % при сівбі вико-вівсяної сумішки в три строки.

8.Ранньо достигаючі сумішки ярих культур класифікуються, як проміжні посіви, після яких вирощується кукурудза на силос та кукурудза і сорго-суданковий гібрид з соєю на зелений корм.

Після збирання житньо-гірчичної сумішки вирощування ранньостиглих гібридів кукурудзи на силос при внесенні N₉₀Р₉₀К₉₀ отримували в другий декаді вересня урожайність 42,7 т/га з часткою качанів в молочно-воскової стиглості 40-42 %, вихід кормових одиниць 9,89 т/га з вмістом перетравного протеїну 50 г в кожній. Се-редньодобовий приріст кормових одиниць складав 117 кг/га, перетравного протеїну

6,0 кг/га. Коефіцієнт використання ФАР за період вегетації становив 2,5 %.

При вирощуванні середньоранніх гібридів кукурудзи одержували вихід з урожаю 9,98 т/га кормових одиниць з вмістом 67 г перетравного протеїну в кожній.

Сумішка сорго-суданкового гібрида з соєю синтезувала 6,21 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 79 г перетравного протеїну. Кукурудзяно-соєва сумішка за виходом кормових одиниць і перетравного протеїну поступалася сумішці сорго-суданкового гібрида з соєю відповідно на 50,0 і 41,3 %.

При сівбі кукурудзяно-соєвої сумішки після збирання вівса з викою ярою та редькою олійною одержували вихід 1,7 т/га кормових одиниць з вмістом в кожній 82 г перетравного протеїну.

9.Вирощування двох урожаїв листостеблової маси із ранніх ярих агрофітоценозів в проміжних посівах і пізніх злаково-бобових, як основних, при конвеєрному виробництві зелених кормів сприяло збільшенню виробництва кормів, ефективному використанню агрокліматичних ресурсів, запобіганню деградації ґрунтового покриву, значному покращенню рециклінгу органічної речовини і біогенних елементів та збереженню родючості ґрунту.

Житньо-гірчична сумішка ранньовесняної сівби і післяукісний посів ранньостиглих гібридів кукурудзи на силос при внесенні N₉₀Р₉₀К₉₀ в сумі за два урожаї забезпечували вихід кормових одиниць 13,65 т/га, з вмістом перетравного протеїну 0,986 т/га, кукурудзяно-соєва сумішка на зелений корм 9,59 т/га кормових одиниць і 106 г перетравного протеїну в кожній, а сорго-суданковий гібрид з соєю відповідно 11,53 т/га і 101 г. За два урожаї в листостебловій масі акумулювалось 221,1 ГДж/га ВЕ при коефіцієнті використання ФАР 1,63 %.

При сівбі вико-вівсяної сумішки з редькою олійною і сорго-суданкового гібрида вихід кормових одиниць становив 7,22 т/га, перетравного протеїну 0,78 т/га, або був меншим відповідно на 37,4 і 33,4 %. В урожаї акумулювалось 159,3 ГДж/га ВЕ при використанні ФАР 1,15 %.

10.В період між другим і третім укосами багаторічних трав упродовж 40-45 днів з 10.07 по 30.08 надходженню зеленого корму збалансованого за вмістом протеїну сприяла одночасна сівба в оптимальні строки ранньостиглих гібридів кукурудзи з редькою олійною, горохом кормовим і бобами кормовими та середньоранніх гібридів кукурудзи з соєю, люпином білим, викою озимою.

Сумішки ранньостиглих гібридів кукурудзи з густотою рослин 350 тис./га із ранніми зернобобовими: горохом кормовим (700 тис./га), бобами кормовими (300 тис./га) продукували у середньому урожайність листостеблової маси 39,6 т/га з виходом кормових одиниць 6,16 т/га з вмістом в кожній 106 г перетравного протеїну. В урожаї акумулювалось 126,2 ГДж/га ВЕ і 68,3 ГДж/га ОЕ, при коефіцієнті використання ФАР 1,82 %. Зелений корм використовується з 20.07 по 5.08.

Сумішки середньоранніх гібридів кукурудзи з пізніми зернобобовими: люпином білим (300 тис./га), соєю (300 тис./га) забезпечували надходження зеленого корму в період з 5 по 30.08, з урожайністю листостеблової маси 41,8 т/га, виходом кормових одиниць 6,56 т/га з вмістом в кожній 98 г перетравного протеїну. В урожаї акумулювалось 131,0 ГДж/га ВЕ, при коефіцієнті використання ФАР 1,63 %.

При конвеєрному виробництві зелених кормів із кукурудзяно-бобових сумішок середньодобовий приріст кормових одиниць в середньому становив 84 і 9,2 кг/га/добу перетравного протеїну.

11.Обґрунтовано доцільність ефективного використання вегетаційного періоду після збирання кукурудзяно-бобових сумішок на зелений корм. Жито яре з гірчицею білою в післяукісних посівах після кукурудзяно-бобових сумішок забезпечує урожайність листостеблової маси 29,7 т/га при виході сухої речовини 5,43 т/га, кормових одиниць – 4,88 т/га, перетравного протеїну 0,688 т/га з використанням зеленого корму з 25.09 по 25.10. В урожаї листостеблової маси акумулюється 99,3 ГДж/га ВЕ при використанні ФАР 1,89 %.

В сумі за два урожаї листостеблової маси кукурудзяно-бобової сумішки і житньо-гірчичної при післяукісній сівбі одержали 12,08 т/га кормових одиниць і 1,53 т/га перетравного протеїну. В урожаї двох сумішок акумулюється 235,1 ГДж/га ВЕ при коефіцієнті використання ФАР 1,57 %.

В сумішці озимої пшениці з викою озимою акумулювалось в урожаї листостеблової маси 68,4 ГДж/га ВЕ, при коефіцієнті використання ФАР за осінній і весняний період 0,94 %.

12. Встановлено, що модель конвеєрного виробництва зелених кормів, внаслідок збільшення різноманіття кормових культур з різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів забезпечує стале підвищення виробництва їх при більш ефективному використанні агрокліматичних ресурсів. У середньому з гектара орних земель однорічних сумішок одержали вихід кормових одиниць - 9,98 т/га, перетравного протеїну - 1,28 т/га, що відповідно на 21,7 та 28,2 % більше в порівняні із базовою моделлю. В урожаї листостеблової маси в запропонованій моделі акумулювалось в середньому 198,0 ГДж/га ВЕ в порівнянні з 164,2 ГДж/га в базовій. Коефіцієнт використання ФАР досліджуваними сумішками складав в середньому 1,32 %, проти 1,09 % в базовій.

13. Розроблена модель конвеєрного виробництва зелених кормів на основі створення різночасно достигаючих агрофітоценозів ранніх і пізніх однорічних культур забезпечила надходження збалансованих за вмістом протеїну зелених кормів в міжукісні періоди багаторічних трав та в пізньоосінній період є суттєвим фактором інтенсифікації польового кормовиробництва.

14. Енергетичний коефіцієнт і коефіцієнт енергетичної ефективності у житньо-гірчичної сумішки з післяукісним посівом сорго-суданкового гібрида з соєю становив відповідно 8,54 і 4,30, у кукурудзяно-бобових сумішок з післяукісним посівом жита ярого з гірчицею білою - 6,71 і 3,71. Умовно-чистий прибуток при вирощуванні двох урожаїв із цих сумішок був найвищим і становив відповідно 3178 і 3691 грн./га, при рівні рентабельності 77,0 і 252,5 %.