У дисертації вперше наведено теоретичне узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо видового складу агарикоїдних грибів лісів Українського Розточчя, закономірностей їх поширення і плодоношення, впливу доглядових рубань на видовий склад та плодоношення грибів, а також розроблено наукові засади та практичні рекомендації з охорони грибів порядку Agaricales s.l. 1. На території Українського Розточчя виявлено 341 вид агарикоїдних грибів, які належать до 88 родів 18 родин 5 порядків класу Basidiomycetes. 330 видів – нові для регіону досліджень, 5 – для мікофлори України. 2. У видовому складі агарикоїдних грибів Українського Розточчя істотно переважають представники порядку Agaricales s. str. (64,2% видів). Решта порядків включає значно меншу кількість видів: Cortinariales – 12,9%, Russulales – 12,3%, Boletales – 9,1% і Poriales – 1,5% видів. Серед родин найбільшою за об’ємом є Tricholomataceae (106 видів, 31,1%). У десять провідних родин також увійшли Russulaceae (42 види, 12,3%), Cortinariaceae (41 вид, 12,0%), Strophariaceae (22 види, 6,5%), Coprinaceae (22 види, 6,5%), Boletaceae (18 видів, 5,3%), Entolomataceae (17 видів, 5,0%), Amanitaceae (14 видів, 4,1%), Agaricaceae (13 видів, 3,8%) і Hygrophoraceae (12 видів, 3,5%). Вони об’єднують 307 видів, що становить 90% обсягу видового складу Agaricales s.l. Українського Розточчя. З 88 родів найчисельнішими виявилися Cortinarius (24 види), Russula (23), Mycena і Lactarius (по 19), Clitocybe (15), Coprinus (14), Amanita, Entoloma і Tricholoma (по 13) та Marasmius (11 видів). 3. Порівняння мікофлор агарикоїдних базидіоміцетів Українського Розточчя та п’ятьох інших регіонів України і Польського Розточчя показало, що видовий склад цих грибів, установлений для району досліджень, характеризується значною специфікою. Найближчий він, у тому числі і за систематичною структурою, до видового складу Agaricales s.l. Польського Розточчя, що спричинене як близьким географічним розташуванням, так і подібністю фізико-географічних характеристик обох регіонів. 4. Агарикоїдні базидіоміцети лісів Українського Розточчя представлені такими еколого-біологічними групами: мікосимбіотрофи – 150 видів (44,0%), гумусові сапротрофи – 75 (22,0%), ксилотрофи – 58 (17,0%), підстилочні сапротрофи – 39 (11,4%), копротрофи – 9 (2,6%), бріотрофи – 8 (2,4%), карботрофи і мікотрофи – по 1 (по 0,3%). 5. У мікофлорі агарикоїдних базидоміцетів регіону виділено чотири географічних елементи – евриголарктичний (122 види, 36,1%), мультизональний (86 видів, 25,2%), неморальний (64 види, 18,5%) і бореальний (53 види, 15,5%). Зареєстровані тут гриби належать до 10 типів ареалів – європейського, азіатського, євроазіатського, євроамериканського, євроазіатсько-американського, євроазіатсько-африканського, євроазіатсько-австралійського, європейсько-американо-африканського, євроазіатсько-американо-австралійського і космополітного. 6. Серед основних типів рослинних угруповань Українського Розточчя найбагатшими за видовим складом агарикоїдних базидіоміцетів є дубово-буково-соснові (109 видів) і соснові (92) ліси, найбіднішими – чорновільхові ліси і луки (по 35 видів). Рівень подібності видового складу грибів порядку Agaricales s.l. основних типів рослинних угруповань Українського Розточчя невисокий. Найподібнішими є буково-соснові і дубово-буково-соснові ліси, найменш подібні за видовим складом макроміцетів луки і дубово-буково-соснові ліси. 7. Плодоношення агарикоїдних базидіоміцетів регіону триває з середини травня до початку листопада і в їх розвитку прослідковується чотири періоди: пізньовесняно-ранньолітній (середина травня – початок червня), літній (середина червня – середина серпня), ранньоосінній (кінець серпня – вересень) і пізньоосінній (жовтень – початок листопада). Найсприятливіші умови для розвитку грибів спостерігаються у першій половині вересня (виявлено 267 видів), найменш сприятливі – у травні (11 видів). 8. На території двох об’єктів природно-заповідного фонду, створених на Українському Розточчі, виявлено 234 види агарикоїдних грибів, 11 з них – рідкісні в Україні. У природному заповіднику “Розточчя” представлено 64,8% усіх видів, зареєстрованих у регіоні, а в Національному природному парку “Яворівський”– 50,7%. Отже, мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна і вимагає подальшого вдосконалення та розширення. 9. Доглядові рубання по-різному впливають на видовий склад і плодоношення грибів порядку Agaricales s.l. Освітлення і прочищення призводять до зменшення видового складу та інтенсивності плодоношення грибів протягом трьох років після рубки у зв’язку з інтенсивним розвитком трав’яного вкриття. Прорідження сприяє збільшенню видового складу та інтенсивності плодоношення базидіальних макроміцетів завдяки поліпшенню гідрологічного режиму. 10. Заходи з охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя мають включати такі головні напрямки: охорону природних місцезростань (забезпечення дійової охорони в межах існуючих природоохоронних об’єктів регіону, створення мікологічних заказників, регулювання господарської діяльності і очистки від захаращеності, заборону санітарних рубок та лісогосподарських робіт у період плодоношення рідкісних видів грибів); створення колекції чистих культур та репатріацію зникаючих і вразливих видів; еколого-просвітню пропаганду, спрямовану на раціональне використання грибних ресурсів та охорону рідкісних видів грибів. 11. Із 341 виду агарикоїдних базидіоміцетів Українського Розточчя 173 (50,7%) є їстівними, 104 (30,5%) – не їстівними, 17 (5%) – умовно їстівними, 36 (10,6%) – отруйними та 28 (8,2%) – з невизначеною харчовою цінністю. Серед отруйних найнебезпечнішими в регіоні є Amanita phalloides, A. virosa, Inocybe fastigiata, Hypholoma fasciculare, Lepista inversa і Mycena pura. |
