У дисертації проведено теоретичне узагальнення та пропонується нове вирішення наукового завдання щодо теоретичних і практичних засад створення передумов детінізації відносин у ЖКС та удосконалення організаційно-правової інфраструктури протидії тіньовим проявам шляхом удосконалення адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації ЖКП. Відповідно до поставленої мети дисертації визначено недоліки організації та адміністративно-правового регулювання відносин у ЖКС, рівень, причини й умови тінізації даної сфери відносин; здійснено класифікацію джерел, способів і факторів відтворення тіньових відносин; сформульовано пропозиції щодо їх усунення, обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення адміністративного законодавства у сфері виробництва та реалізації ЖКП. На основі проведеного дослідження сформульовано такі висновки: 1. У ході соціально-економічних перетворень у ЖКС спостерігається суперечливий процес: держава то посилювала організаційне та адміністративно-правове регулювання, то, фактично, самоусувалася або різко знижувала свій вплив на управління соціально-економічними процесами у ЖКС. Не було забезпечено належну координацію дій органів місцевого самоврядування, громадськості, адміністративно-правове регулювання переходу галузі до ринкових відносин, її структурні перетворення, що призвело до кризового стану житлово-комунальних відносин і розповсюдження тіньових економічних процесів. 2. Основними напрямами тіньового обороту в сфері виробництва і реалізації ЖКП, де формуються джерела та притаманні їм різноманітні способи тіньових проявів, є: а) непрозорість процесу встановлення цін/тарифів на ЖКП, нормативів і норм їх споживання, їх кількісних та якісних характеристик; б) діяльність суб’єктів господарювання у ЖКС, у результаті якої здійснюються адміністративні проступки передбачені у ст. 155-1; 156-1; 164-1; 166-1; 167; 168-1; 170; 171-1; 172; 188-11 КУпАП і фінансово-господарські правопорушення та інші тіньові прояви; в) реєстраційно-дозвільна, контрольна та правоохоронна діяльність, у процесі якої вчиняються корупційні діяння, різноманітні адміністративні проступки та фінансові правопорушення з боку службових осіб, що вуалюються під недогляд чи службову недбалість. 3. Комплексна система детінізації відносин у сфері виробництва і реалізації ЖКП включає в себе комплекс пов’язаних між собою організаційно-правових заходів, спрямованих на перманентний моніторинг і усунення факторів тінізації житлово-комунальних відносин і створення на цій основі: – сприятливих економічних передумов для розвитку і детінізації відносин; – організаційної та функціональної інфраструктури суб’єктів контролю за здійсненням фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації ЖКП, а також оптимізації діяльності органів-суб’єктів управління, спрямованої на попередження, виявлення і припинення правопорушень у ЖКС. 4. Класифікацію суб’єктів детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації ЖКП можна здійснювати за такими ознаками: суб’єкти житлово-комунальних відносин; виконавча підпорядкованість; функціональне призначення; територіальне розташування; тип житлово-комунальних підприємств та особливості надання послуг; технічна форма житлово-комунальних підприємств. 5. Створення відділу у справах ОСББ, як структурного підрозділу міськвиконкому, дозволить сформувати органи самоуправління власників житла, зацікавлених у підвищенні якості управління будинком або групою будинків, що сприятиме демонополізації ринку ЖКП, захищатиме права власників житла, впливатиме на зниження вартості та покращення якості ЖКП. 6. Комплексна комп’ютерна система інформаційно-аналітичного забезпечення у досліджуваній сфері повинна включати такі складові: 1) інформаційно-аналітичну систему обліку, моніторингу і обороту об’єктів комунальної власності; 2) автоматизовану комп’ютерну інформаційну систему контролю кількості та якості ЖКП; 3) єдину систему нарахування, збору, обліку та розщеплення платежів населення за ЖКП. 7. Внесення запропонованих змін та доповнень до законів України „Про місцеві державні адміністрації”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про житлово-комунальні послуги” дозволить чітко розмежувати функції та повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо ЖКС, наділивши перших функціями та повноваженнями стосовно регулювання діяльності суб’єктів господарювання у досліджуваній сфері, а других – функціями та повноваженнями щодо управління ЖКС. 8. Доцільним є законодавче закріплення за органами, визначеними в Законі України „Про органи самоорганізації населення”, контрольно-наглядових функцій та повноважень щодо ЖКС. 9. Внесення змін та доповнень до Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, зокрема до абзацу третього статті 10 дозволить чітко визначити права та обов'язки членів Правління об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. 10. З метою удосконалення механізму адміністративної відповідальності за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності пропонується доповнити статтю 164 КУпАП „Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю” пп. 2 і 3, які викласти у такій редакції: „...Порушення суб’єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов провадження господарської діяльності тягне за собою накладання штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Невжиття заходів щодо ліквідації порушень і повторне порушення суб’єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов тягне за собою накладання штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і позбавлення ліцензії”. | 