В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації адміністративно-правового статусу працівника міліції. Основні з них такі: На підставі аналізу категорій правовий статус, правове становище, їх складу визначено зміст, структуру та значення адміністративно-правового статусу працівника міліції, його місце та роль в системі правовідносин та правового становища. Під адміністративно-правовим статусом працівника міліції розуміється правова категорія, що характеризує його місце в системі суспільного розподілу праці, визначає межі діяльності працівника щодо інших суб’єктів правовідносин, врегульованих адміністративно-правовими нормами. Зроблено висновок, що ця правова інституція належить до спеціальних правових статусів особи, з регламентацією яких законодавець пов’язує покладання на особу додаткових повноважень тощо. Норми, що закріплюють адміністративно-правовий статус працівника міліції, обмежують правоздатність громадян. До складу адміністративно-правового статусу працівника міліції входять права, обов’язки та адміністративна відповідальність працівника міліції. Визначено особливості адміністративно-правового статусу працівника міліції: – похідність від правового статусу міліції; – рівність для всього особового складу міліції; – превалювання в ньому владних повноважень, реалізація яких пов’язана з обмеженням прав та свобод громадян, застосуванням заходів адміністративного примусу; – наявність повноважень, які реалізуються постійно, незалежно від часу та місцеперебування; – покладанням додаткових повноважень в разі настання особливих умов діяльності, пов’язаних з ускладненням оперативної обстановки, проведенням масових заходів, виникненням аварій, епідемій, епізоотій, вчиненням терористичних актів тощо. З’ясовано, що адміністративно-правовий статус працівника міліції, будучи системним явищем, входить до систем більш високого рівня, до яких належать і правовідносини. Статус характеризує структуру правовідносин, де обов’язки і права утворюють правові зв’язки між сторонами правовідносин. Досліджено особливості реалізації адміністративно-правового статусу працівника міліції в правовідносинах: загальних регулятивних, конкретних регулятивних, конкретних правоохоронних. Систематизацію та класифікацію прав та обов’язків працівника міліції здійснено з використанням ознак, сформульованих дисертантом, зокрема, за тривалістю володіння повноваженнями; за метою їх реалізації; за характером (спрямованістю) дій, яких необхідно вжити для реалізації відповідних прав та обов’язків працівника міліції; за спрямованістю правового регулювання юридичних норм, що встановлюють права та обов’язки. Досліджено аспекти регулювання прав та обов’язків працівника поліції (міліції) за часів Російської імперії, Української Народної Республіки, УРСР. Проаналізовано зарубіжний досвід регулювання адміністративно-правового статусу працівника поліції (міліції), запропоновано можливості його застосування в Україні. Виділено і проаналізовано обов’язки та права працівника міліції, що входять до його адміністративно-правового статусу. Запропоновано конкретні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання прав та обов’язків працівника міліції з позиції пріоритетності прав та свобод громадян. На думку дисертанта, необхідно закріпити права та обов’язки, які поширюються на всіх працівників міліції і пов’язані з вторгненням до сфери правового статусу громадян, на рівні закону відповідно до ст.ст. 19 та 92 Конституції України і об’єднати їх в одному законодавчому акті. Наголошується на доцільності доповненні статей Закону України “Про міліцію”, які регламентують владні повноваження працівників міліції, детальним визначенням підстав та порядку їх реалізації. Таким чином було б досягнуто вичерпне закріплення кореспондуючих прав та обов’язків правозастосовника, з одного боку, та інших суб’єктів права, з іншого, забезпечено вже на рівні правового регулювання захист прав та свобод громадян від зловживань та порушень з боку працівників міліції. Здійснено аналіз адміністративної та дисциплінарної відповідальності працівника міліції. Встановлено, що підставою притягнення працівника міліції до відповідальності є службове правопорушення. Обґрунтовано необхідність запровадження правового положення щодо неможливості притягнення працівника міліції одночасно до кількох видів публічно-правової відповідальності (кримінальної, адміністративної та дисциплінарної). Зроблено висновок про необхідність прийняття Закону України “Про дисциплінарну відповідальність працівників органів внутрішніх справ”, який би врегулював поняття та перелік діянь, що є дисциплінарними правопорушеннями, співвідношення між видами дисциплінарних проступків, кількістю випадків їх вчинення, ступенем вини працівника міліції, наслідками та мірою дисциплінарного впливу. В дисертації сформульовано численні конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу працівника міліції та його практичної реалізації. Їх може бути враховано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема, законів України “Про міліцію”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про інформацію”, Кодексу України про адміністративні правопорушення, проекту Закону України “Про дисциплінарну відповідальність працівників органів внутрішніх справ” тощо. | 