Анотація до роботи:

Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено теоретичним проблемам визначення адміністративно-правового статусу державних інспекцій в Україні як спеціалізованих органів контролю державної виконавчої влади з надвідомчою компетенцією. Досліджено поняття та структуру адміністративно-правового статусу державних інспекцій, їх місце як органів контролю в системі виконавчої влади, систему функцій та адміністративно-правових повноважень державних інспекцій, форми та методи їх контрольної діяльності, повноваження державних інспекцій щодо попередження та припинення правопорушень, порядок взаємодії державних інспекцій з підрозділами органів внутрішніх справ щодо охорони правопорядку та боротьби з правопорушеннями. Проаналізовано зарубіжний досвід діяльності спеціалізованих структур з контрольними повноваженнями, визначено можливості його використання в Україні. Сформульовано пропозиції щодо оптимізації адміністративно-правового статусу державних інспекцій шляхом внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях права, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правового статусу державних інспекцій в Україні. Основні з них такі:

1. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій є складною правовою конструкцією, який включає в себе його цілі, завдання, функції; компетенцію; організаційний блок елементів; відповідальність.

2. Аналіз нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність державних інспекцій, свідчить про те, що більшість державних інспекцій функціонують на підставі спеціальних положень. Однак правова природа таких положень є неоднорідною: існує два варіанти затвердження положень про державні інспекції, в яких і закріплюється їх компетенція. Одні положення затверджуються Кабінетом Міністрів України, наприклад, положення про Державну автомобільну інспекцію, про Державний санітарний нагляд. Інші положення затверджуються відповідними міністерствами (наприклад, Положення про Державну карантинну інспекцію).

3. На підставі дослідження положень про різні державні інспекції зроблено висновок, що відсутність загальної концепції їх організації та функціонування призвело до наявності відмінностей у юридичному статусі, функціях, повноваженнях, завданнях цих органів контролю.

4. Необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення відповідності організаційно-правового положення державних інспекцій у системі органів виконавчої влади тим завданням, які перед ними поставлені. У ряді першочергових на сьогодні проблем постало питання про необхідність правильного законодавчого закріплення компетенції всіх державних інспекцій. Існує потреба уніфікації повноважень державних інспекцій.

5. Важливою умовою правильного функціонування державних інспекцій є чітке розмежування компетенції між суміжними інспекціями (наприклад, між Газовим наглядом та Держтехнаглядом), а також між окремими ланками самої інспекції. Незважаючи на вже давно сформульовану вченими проблему, й досі у більшості положень про державні інспекції немає чіткого визначення меж повноважень конкретних ланок самої інспекції (винятки становлять повноваження щодо накладення адміністративних стягнень).

6. Завдання контролю, який здійснюється державними інспекціями, не повинно зводитись до виявлення порушень та притягнення винних до відповідальності. Першочергова увага в діяльності державних інспекцій повинна бути приділена аналітичній, профілактичній роботі. Головна мета – не фіксація недоліків, а активна діяльність, спрямована на виявлення причин цих недоліків, їх усунення, попередження їх повторення.

7. Результативність контролю, який здійснюється державними інспекціями, значною мірою визначається кількістю та вагомістю отриманої в результаті перевірок інформації, що може бути використаною для внесення коректив до управлінського процесу. Існує необхідність узгодження діяльності всіх державних інспекцій, а також усунення паралельних перевірок з однакових питань, одночасних перевірок одного об’єкта з різних аспектів (питань). Необхідні налагоджені контакти, взаємодія в роботі, що й буде важливим резервом подальшого вдосконалення всього механізму контролю в Україні. Сьогодні гостро постала проблема координації контрольної діяльності в цілому та контрольної діяльності державних інспекцій, зокрема.

8. Контроль державних інспекцій повинен бути оперативним та кваліфікованим, таким, що базується на поглибленому знанні кожної контрольованої галузі. Для того щоб надати допомогу у виправленні певних недоліків, слід бути компетентним, тому таким конче потрібним є ретельний добір на державну службу до інспекційних органів висококваліфікованих спеціалістів. Не останнє значення має правова підготовка співробітників державних інспекцій, підвищення їх юридичної освіти.

9. Визначення правового статусу державної інспекції як органу виконавчої влади з надвідомчою контролюючою компетенцією, його юридичне закріплення мають важливе науково-практичне значення, оскільки відсутність чіткої регламентації прав та обов’язків держінспекцій і їх посадових осіб веде до порушень законності, зниження відповідальності посадових осіб. Уніфікація організаційно-правового положення державних інспекцій, повне використання ними наданих повноважень, координація діяльності з іншими органами контролю, поліпшення роботи з кадрами повинно стати логічним продовженням удосконалення функціонування виконавчої влади в цілому та органів контролю, зокрема.

10. Змістом контрольної діяльності державних інспекцій мають бути: організація та проведення контрольних заходів (вибір підконтрольних об’єктів, визначення конкретних форм та методів здійснення контролю); виявлення, збір та фіксація отриманих в ході перевірки фактичних даних; прийняття на підставі останніх відповідного правового рішення, яке є обов’язковим для виконання підконтрольним об’єктом; застосування заходів, які забезпечують виконання об’єктами контролю прийнятого за результатами перевірки рішення; надання консультативної і методичної допомоги в налагодженні виробничого, навчального та інших процесів на об’єктах контролю відповідно до нормативно-правових вимог; інформування про прийняте рішення вищих відносно підконтрольного об’єкта органів і організація зв’язку із засобами інформації та громадськістю.

11. На підставі аналізу нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правовий статус державних інспекцій, зроблено висновок, що на сьогодні мають місце певні неточності як у визначенні статусу окремих державних інспекцій, так і їх організації. У зв’язку з цим у зазначених актах доцільно:

- розширити повноваження державних інспекцій щодо попередження та припинення правопорушень;

- надати у виключних випадках право самостійно припиняти роботи, що ведуться з порушенням встановлених правил і норм, тим державним інспекціям, які таким правом не наділені;

- закріпити у всіх положеннях, що регламентують діяльність державних інспекцій, обов’язок повідомляти відповідні органи про прийняття рішення про припинення робіт;

- закріпити в положеннях чітко визначене право відсторонювати від роботи осіб, винних у вчиненні правопорушень;

- закріпити право державних інспекцій ставити перед відповідними органами питання про припинення чи скасування актів управління, які суперечать законодавству;

- зрівняти повноваження різних державних інспекцій щодо самостійного накладення адміністративних стягнень на винних осіб;

- закріпити в положеннях про державні інспекції чітко сформульоване основне їх завдання – попередження правопорушень;

- здійснити уніфікацію найменувань державних інспекцій.

12. Доцільно розробити та прийняти Закон України “Про державні інспекції”, в якому було б визначено загальні питання правового статусу цих органів, їх завдання та функції, повноваження щодо попередження і припинення правопорушень та притягнення до адміністративної відповідальності.

Публікації автора:

1. Лебідь Н.В. Поняття та особливості державних інспекцій як органів виконавчої влади // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2003. – №2 (11). – С. 164-169.

2. Лебідь Н.В. Повноваження державних інспекцій як складова їх компетенції // Міліція України. – 2004. – № 4. – Науково-практичний збірник. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. – 2004. – № 29. – С. 9-12.

3. Лебідь Н.В. Вдосконалення організаційно правового забезпечення міжвідомчого контролю держінспекцій // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2004. – №1. – С. 255-259.

4. Лебідь Н.В. Загальна характеристика адміністративно-правового статусу державних інспекцій в Україні // Вісник Львівського університету. – 2004. – Вип. 39. – С. 229-234.

5. Лебідь Н.В. Характеристика повноважень державних інспекцій щодо попередження правопорушень // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2004. – № 1. – С. 86-94.

6. Лебідь Н.В. Значення контролю державних інспекцій в забезпечення законності та правопорядку // Актуальні питання держави і права: Збірник наукових праць Одеської національної юридичної академії. – 2004. – Вип. 21. – С. 250-254 .

7. Волкова Н.В. Адміністративно-правове регулювання статусу державних інспекцій в Україні // Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2003. – С. 15-19.

8. Лебідь Н.В. Щодо притягнення державними інспекціями юридичних осіб до відповідальності // Шлях України до економічної безпеки: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: НУВС, 2004. – С.85-87.

9. Лебідь Н.В. Контроль державних інспекцій як функція зворотного зв’язку державного управління // Юридична наука та правоохоронна діяльність: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції молодих учених “Актуальні проблеми юридичної науки та правоохоронної діяльності. – Дніпропетровськ: ЮА МВС. – 2004. – № 5. – 31-34.

10. Лебідь Н.В. Державний контроль за утилізацією та знищенням неякісних наркомістких лікарських засобів як складова протидії незаконному обігу наркотичних речовин // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. Спецвипуск. – 2003. – № 1 (13). – С. 125-127.