За результатами дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції: 1. Адміністративний арешт повинен полягати у триманні особи, яка вчинила адміністративний підсудний проступок, в умовах ізоляції з обов’язковим залученням до праці і встановлюється на строк до тридцяти діб та застосовується судом лише у виняткових випадках, визначених Кодексом України про адміністративні проступки. 2. Пропонуються до проекту Кодексу України про адміністративні проступки зміни щодо віку дітей, батьки яких притягаються до адміністративної відповідальності. Автор стверджує, що потрібно встановити чотирнадцятирічний вік. Крім того, доцільно передбачити також, що адміністративний арешт не може застосовуватися до одиноких осіб, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, а не тільки до жінок, як це встановлено в чинному адміністративному законодавстві. 3. Недоречно застосовувати адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту до інвалідів третьої групи інвалідності. Такі особи не можуть триматися в умовах ізоляції й залучатися до фізичної роботи. 4. Виправні роботи – це адміністративне стягнення, яке застосовується до особи, що визнана винною у вчиненні адміністративного підсудного проступку за постановою місцевого суду. Воно має на меті грошове покарання, вплив на матеріальні інтереси правопорушника і його виправлення шляхом перевиховання в умовах трудового колективу. 6. Запропоновано ввести новий вид стягнення – громадські роботи. Громадські роботи полягають у виконанні за постановою суду фізичною особою, яка вчинила адміністративний підсудний проступок, у вільний від роботи чи навчання час в межах від 20 до 60 годин безоплатних суспільно корисних робіт, але не більш як чотирьох годин на добу, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. 7. Критеріями відмежування адміністративного арешту від заходів примусу, передбачених у різних галузях права, є мета застосування, засоби регулювання, підстава застосування, суб'єкт, щодо якого застосовується захід, граничні строки застосування, місце утримання осіб, щодо яких застосовується захід. 8. З метою запобігання ухилення від забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення шляхом приховування або відчуження речей, на які накладено адміністративний арешт, доцільно встановити адміністративну відповідальність за такі дії, передбачивши в Кодексі України про адміністративні проступки відповідну норму. 9. В чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення реально визначені підсудні адміністративні проступки, які відрізняються від інших адміністративних правопорушень за цілим рядом ознак. Розмежування цих протиправних діянь доцільно провести на основі таких критеріїв як ступінь завданої ними шкоди суспільним відносинам (значний – невисокий), вид об’єкта правопорушення (відносини публічного управління – всі інші суспільні відносини), суб’єкт юрисдикції (суд – орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, їх посадова особа), вид стягнень, що передбачаються за їх вчинення (виправні роботи, конфіскація, арешт та інші види стягнень, встановлені в ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суб’єкт правопорушення (лише фізичні особи – фізичні і юридичні особи). 10. Необхідно в новому законопроекті, який доцільно назвати Кодексом України про адміністративну відповідальність, викласти юридичні склади підсудних адміністративних проступків окремим розділом, в якому необхідно дати поняття підсудного проступку, його особливостей, в статтях, в яких визначити санкції за підсудні проступки в основному у вигляді адміністративного арешту, виправних та громадських робіт. 11. При запровадженні інституту підсудного проступку необхідно проведення реформування інституту адміністративної відповідальності, що спрямовуватиметься, перш за все, на захист прав і свобод людини та громадянина, оскільки відповідальність за вчинення підсудного проступку, за своєю природою, не повинна тягнути за собою судимості як однієї з основних ознак кримінальної відповідальності. До того ж за вчинення підсудного проступку повинні бути передбачені більш м’які санкції, ніж за злочини. 12. Можливість застосування адміністративного арешту необхідно враховувати вже при кваліфікації адміністративного проступку, зважаючи на особливості, викладені в санкціях адміністративно-правових норм, які передбачають цей вид стягнення. 13. Об’єктом адміністративного підсудного проступку, на відміну від інших правопорушень, передбачених КУпАП (лише за деяким виключенням), є не тільки відносини державного управління, але і власність, права і свободи громадян, підприємницька діяльність тощо. Об’єктивна сторона цього виду правопорушень виявляється в діяннях, які за своєю шкідливістю межують зі злочинами. Вказана ознака визначає ці проступки як підсудні. Вчинення таких проступків здійснюється переважно з допомогою активних дій. 14. На основі аналізу соціологічних і фізіологічних особливостей розвитку особистості в сучасний період та з урахуванням необхідності підняття ефективності норм, які передбачають дані види стягнення, запропоновано встановити вік правопорушників, щодо яких доцільно застосування адміністративного арешту та виправних робіт, від 17 до 60 (жінки до 55) років. 15. Виділено самостійну стадію провадження в справах про адміністративні правопорушення – попереднє адміністративне розслідування, на якій передбачається попередня кваліфікація адміністративного проступку. Стадія попереднього адміністративного розслідування охоплює й такі процесуальні дії, як опитування свідків, потерпілих, а також правопорушника особою, уповноваженою складати протокол про адміністративний проступок, дослідження речових доказів, огляд речей та особистий огляд, вилучення речей і документів та їхнє дослідження, призначення експертизи, попереднє вивчення матеріалів справи та прийняття рішення про надіслання їх компетентному органу або посадовій особі. 16. У проекті Кодексу України про адміністративні проступки доцільно передбачити окрему главу, назвавши її „Попереднє адміністративне розслідування”. Нею мають бути охоплені відповідні статті, що визначали б порядок здійснення процедурних дій та прийняття процедурного рішення про направлення матеріалів до органу адміністративної юрисдикції. 17. При розробці проекту нового Кодексу України про адміністративні проступки, який регламентуватиме притягнення до відповідальності за підсудні адміністративні проступки, потрібно врахувати певні особливості щодо вирішення справ про них. Для цього доцільно в новому кодексі передбачити окрему главу під назвою „Особливості вирішення справ про адміністративні підсудні проступки в суді”, в якій передбачити відмінності в провадженні у справах щодо підсудних адміністративних проступків від провадження в справах, що розглядаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування чи їх посадовими особами. 18. Норми, які регламентують порядок провадження в справах про адміністративні проступки, застаріли і не відповідають Конституції України. Потребує перегляду закріплена в ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. 19. Порушується норма законодавства щодо виконання адміністративного арешту у порядку, встановленому законами України, адже порядок виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту та виправних робіт визначений у відомчому нормативному акті МВС України. 20. Потребують перегляду порядок заміни виправних робіт іншими видами адміністративних стягнень та встановлення відповідних процедур реалізації громадських робіт у разі їх запровадження. | 