Проведене дисертаційне дослідження надало можливість сформулювати у дисертації теоретичні висновки та практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративно-правового регулювання формування кадрів в органах виконавчої влади в Україні та державної служби в цілому: 1. Формування кадрів органів виконавчої влади в сучасний період полягає в реалізації державної кадрової політики, створенні кадрового потенціалу апарату виконавчої влади, здатного відповідно до закону, в цілях всебічного задоволення потреб людини і громадянина та суспільства у цілому виконувати завдання та функції держави. Воно включає забезпечення потреб органів виконавчої влади в державних службовцях шляхом підготовки, добору і розстановки їх на посади та забезпечення правового регулювання їх діяльності. 2. Основними завданнями формування кадрів в органах виконавчої влади, які має розв’язати нова влада України, є: забезпечення об’єктивності та виключення суб’єктивізму в підборі кадрів; закладення в державному апараті, а потім розвиток та закріплення інтелектуального ядра, яке б відповідало парадигмам ХХІ століття та було готовим до нових вимог; забезпечення дотримання прозорості при вступі на державну службу в органи виконавчої влади; виділення як приоритетного напрямку при формуванні кадрів в органах виконавчої влади забезпечення стабільності кадрового складу в поєднанні з його цілеспрямованим оновленням; розвиток навчальних систем для підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері державного управління та залучення науковців, які б розробляли наукові критерії добору та розстановки кадрів в органах виконавчої влади. При оновленні кадрового складу органів виконавчої влади доцільно керуватися стратегією гнучкого оновлення державного апарату, яка передбачає збереження та збагачення кадрового потенціалу органів виконавчої влади, виходячи з нерозривної тріади: професіоналізм – стабільність – висока моральна відповідальність. 3. Необхідно передбачити в законодавстві можливість заміщення посад на державній службі в органах виконавчої влади переважно за результатами конкурсу. Для чіткого встановлення процедури проведення конкурсу визнається необхідність перегляду законодавства України про державну службу та чіткого визначення переліку посад, які заміщуються за конкурсом, а також відокремлення політичних посад в органах виконавчої влади. Відокремлення посад політичних діячів від посад державних службовців органів виконавчої влади допоможе більш чітко визначити перелік осіб, які зможуть вступати на державну службу тільки після проходження конкурсу, а це, в свою чергу, є гарантом того, що державний апарат буде укомплектовуватися високопрофесійними, компетентними працівниками. 4. Виникнення проблеми розмежування правовідносин адміністративно-правового характеру і відносин, урегульованих нормами трудового права, на державній службі є наслідком законодавчої неурегульованості системи державної служби за радянських часів та відсутністю нормативного відокремлення її від інших видів праці. 5. Особливості прийняття на державну службу та звільнення від неї зумовлювалися спрямуванням роботи державного апарату партійним керівництвом, тоталітарним режимом у всіх сферах управління, командними методами управління економікою, відсутністю законодавчого регулювання державної служби, наявністю у партійно-командного складу номенклатури ЦК, обкомів і райкомів комуністичної партії особливих повноважень, використання норм трудового права для регулювання прийому та звільнення з органів державного управління. 6. Правовідносини, що виникають в процесі прийняття на державну службу, є адміністративно-правовими відносинами, які обумовлюються, насамперед, особливістю самого процесу прийняття на державну службу в органи виконавчої влади, специфічними вимогами, обмеженнями та заборонами, і для регулювання яких застосовується виключно метод законодавчого регулювання. Зазначені відносини носять адміністративно-правовий характер, але вони ще не є державно-службовими. 7. З метою удосконалення законодавства України про державну службу запропоновано в Законі України “Про державну службу” виділити в окрему статтю основні та додаткові умови прийняття на державну службу, серед яких як основні умови наступні: громадянство України; рівність громадян при прийнятті на державну службу; досягнення кандидатом на зайняття посади в державному органі 18 років; наявність медичного висновку про стан здоров’я кандидата на зайняття посади державного службовця органу виконавчої влади; володіння державною мовою; наявність відповідної освіти та професійної підготовки (з офіційним посиланням на Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців); обов’язкове проходження конкурсного відбору або іншої процедури, передбаченої Кабінетом Міністрів України. Додатковими умовами закріпити: проходження стажування при прийнятті на державну службу; проходження випробування при прийнятті на державну службу; зарахування до кадрового резерву державного органу. 8. Необхідно замінити трудовий договір при прийнятті на державну службу контрактом, який визнаємо одним із видів адміністративних договорів. Адже за таким контрактом таким чином, державний службовець уповноважується на виконання посадових обов’язків і прав, пов’язаних із ними, а вони, в свою чергу представляють собою частину компетенції органу на здійснення завдань та функцій держави. 9. Починаючи з верхів виконавчої влади і закінчуючи органами виконавчої влади в окремих регіонах, складається ієрархічна система державного апарату, де вищі посадові особи призначають на посади підпорядкованих собі нижчих посадових осіб. Це свідчить, що державні службовці практично несуть відповідальність не перед народом України, а перед вищими посадовцями, тому коло посад, які заміщуються шляхом призначення, має бути значно звужене. В умовах подальшої демократизації суспільства та державного апарату вважаємо за доцільне підвищення ролі та участі у процесі призначення голів обласних, місцевих та районних державних адміністрацій відповідних органів місцевого самоврядування, які б були своєрідними носіями волі народу, а в подальшому – запровадження системи виборів або проведення конкурсу на заміщення вищезазначених посад. 10. Беручи до уваги особливість правового статусу державних службовців органів виконавчої влади, виконуваних ними функцій та наданих ним повноважень, пропонується закріпити в статті 16 Закону України “Про державну службу” політичний нейтралітет державного службовця, заборону для державного службовця використовувати своє службове становище в інтересах будь-якої політичної партії для пропаганди вступу до неї. 11. З метою удосконалення законодавства запропоновано в статті 30 пункті 1 Закону України “Про державну службу” виділити як спеціальну умову припинення громадянства України, з появою якої особа втрачає право на державну службу. Вважаємо за доцільне викласти пункт 2 статті 30 Закону України “Про державну службу” в наступній редакції: “недотримання обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу та проходженням державної служби, які закріплені в законодавстві України про державну службу”. Також в статті 30 Закону України “Про державну службу” закріпити як спеціальні підстави припинення державної служби наступні: розголошення державної таємниці, інформації про громадян, що стала відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, не підлягає розголошенню; припинення державної служби за результатами атестації на підставі рішення атестаційної комісії. Аналіз відставки як спеціальної підстави припинення державної служби надає можливість зробити висновок, що вона є юридичним фактом, який породжується за волевиявленням державного службовця, тому, на думку автора, доцільним буде повністю відокремити її від інших спеціальних підстав припинення державної служби та розглядати в статті 31 Закону України “Про державну службу” як особливу форму припинення державно-службових відносин. |
