Анотація до роботи:

Солошкіна І.В. Адміністративно-правові засади дозвільної діяльності щодо підприємництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2007.

Дисертацію присвячено аналізу змісту, визначенню сутності дозвільної діяльності щодо підприємництва та особливостей її адміністративно-правового регулювання. Для цього сформульоване поняття дозвільної діяльності щодо підприємництва та визначені принципи цієї діяльності. Обґрунтовано висновок про те, що певна сфера підприємницької діяльності може бути предметом адміністративно-правового регулювання, коли вона не здійснюється у сферах, які становлять загрозу національній безпеці та обов’язковим учасником відносин у сфері підприємництва є управлінський інститут публічної влади (його посадова чи службова особа), засобом діяльності якого є, зокрема, надання дозволів. У тих сферах підприємницької діяльності, які становлять загрозу національній безпеці, дозволи не повинні видаватись, а сама підприємницька діяльність має бути заборонена. Здійснена класифікація: 1) документів, які надаються суб’єктами дозвільної діяльності у процесі реалізації дозвільних повноважень, 2) видів дозвільної діяльності щодо підприємництва, 3) органів виконавчої влади – суб’єктів дозвільної діяльності щодо підприємництва. Розкрито особливості адміністративно-правового регулювання окремих видів дозвільної діяльності щодо підприємництва. Вироблені конкретні пропозиції і рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання дозвільної діяльності щодо підприємництва.

У висновках викладені загальні теоретичні підсумки та практичні пропозиції, здобуті в процесі дослідження проблем вдосконалення адміністративно-правових засад дозвільної діяльності щодо підприємництва.

1. Дозвільна діяльність щодо підприємництва – цілеспрямована, підзаконна, організаційно-розпорядча, зовнішня діяльність уповноважених органів виконавчої влади (їх посадових і службових осіб) щодо видачі документів дозвільного характеру і спрямована на реалізацію державної політики у сфері регулювання підприємницької діяльності, захисту прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад, громадян, забезпечення безпеки громадян, громадського порядку, охорони навколишнього природного середовища, вільного розвитку конкуренції.

2. За ознакою охоплення дозвільною системою у сфері господарської діяльності виділені дві великі групи документів дозвільного характеру: 1) внутрішні (ті, які охоплюються дозвільною системою); 2) зовнішні (ті, які цієї системою не охоплюються). Кожна з названих класифікаційних груп поділена на підгрупи. Внутрішні документи дозвільного характеру поділені на підгрупи за ознакою їх визначення як «дозвіл» у чинному законодавстві: а) ті, які названі у нормативно-правових актах дозволами, б) ті, які дозволами не названі. Зовнішні документи дозвільного характеру поділені на акти за ознакою умов їх запровадження. До них віднесені: а) ліцензія, б) дозволи, які надаються у сфері захисту економічної конкуренції, в) дозволи, які надаються щодо операцій зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, г)дозволи у сфері використання ядерної енергії.

3. Видами дозвільної діяльності, залежно від напрямку її здійснення, названі: а) діяльність, пов’язана із легітимацією суб’єкта підприємництва (реалізується шляхом надання ліцензій та патентів); б) діяльність щодо надання суб’єкту підприємництва права на провадження певних дій шляхом надання документів дозвільного характеру; в) діяльність у сфері операцій зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами (реалізується шляхом надання дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, облік, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій); г) діяльність у сфері використання ядерної енергії (реалізується шляхом надання ліцензій, сертифікатів, здійснення державної реєстрації); ґ) у сфері захисту економічної конкуренції (реалізується шляхом надання дозволів на здійснення анти конкурентних узгоджених дій або концентрації). Найбільша кількість дозволів видається при провадженні певних дій шляхом надання документів дозвільного характеру.

4. Залежно від видів дозвільної діяльності щодо підприємництва виділені п’ять груп органів виконавчої влади – суб’єктів дозвільної діяльності щодо підприємництва: а) органи, дозвільна діяльність яких пов’язана із легітимацією суб’єкта підприємництва; б) органи, дозвільна діяльність яких пов’язана із наданням суб’єкту підприємництва права на провадження певних дій шляхом надання документів дозвільного характеру; в) органи, які здійснюють дозвільну діяльність у сфері операцій зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами; г) органи, які здійснюють дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії; ґ) органи, які видають дозволи у сфері захисту економічної конкуренції.

У межах окремих груп суб’єктів виділені підгрупи. Підгрупи органів ліцензування визначені за ознакою видів діяльності, що потребують ліцензування: 1) екологічно небезпечна діяльність або наслідком є екологічна небезпека, 2) впливає на монополізацію ринків, 3) пов’язана зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, 4) пов’язана із використанням паливно-енергетичних ресурсів, 5) продовольчим забезпеченням, 6) інноваціями, 7) інформаційним забезпеченням.

Підгрупи органів виконавчої влади, які надають документи дозвільного характеру, виділені, виходячи з напрямків дозвільної діяльності: 1) дотримання санітарних норм і правил, 2) ветеринарні свідоцтва; 3) протипожежний стан, 4) аптекарські послуги, 5) продовольчі та непродовольчі товари, включаючи визначення радіаційної якості, 6) будівництво, 7) землевпорядкування, 8) екологічна експертиза, 9) утилізація отруйних речовин, 9) геологічні та розвідувальні роботи, 10) дозвільна діяльність на транспорті (транспортні перевезення, підготовка водіїв, проекти організації дорожнього руху, розміщення об’єктів дорожнього сервісу), 11) дозвільна діяльність у сфері реклами (погодження на розміщення рекламних носіїв, дозволи на встановлення реклами тощо), 12) роботи на пам’ятках, 13) дозвільна діяльність у митній сфері (відкриття магазину безмитної торгівлі тощо), 14) охорона праці; 15) енергозбереження, електромережі, 16) водопостачання.

5. Недостатня ефективність дозвільної діяльності щодо підприємництва обумовлена недосконалістю її адміністративно-правового регулювання, у зв’язку з чим були запропоновані наступні пропозиції щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства. Основні з них такі:

• закріпити у Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» поняття «дозвіл» як акт, прийнятий уповноваженими органами і який охоплюється дозвільною системою у сфері господарської діяльності. Усі інші акти, крім ліцензії, які не охоплюються названою системою, доцільно назвати дозвільними документами. До них віднесені: а) ліцензія, б) дозволи, які надаються у сфері захисту економічної конкуренції, в) дозволи, які надаються щодо операцій зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, г) дозволи у сфері використання ядерної енергії;

• скоротити перелік видів підприємницької діяльності, що потребують ліцензування, з одночасним внесенням змін до податкового законодавства стосовно посилення контролю сплати податків суб’єктами, що здійснюють виділені види господарської діяльності: утримання тоталізаторів, гральних закладів, посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника, професійна діяльність на ринку цінних паперів та на фондовому ринку; діяльність арбітражних керуючих; експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць; посередництво у працевлаштуванні за кордоном;

• для вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності щодо видачі, переоформлення, анулювання ліцензій, видачі дублікатів ліцензій обґрунтовано доцільність: уточнення повноважень Держпідприємництва України; внесення змін до ряду підзаконних актів, якими визначені перелік органів ліцензування та повноваження окремих міністерств, відомств;

• підтримана пропозиція окремих науковців щодо розробки та прийняття Ліцензійного кодексу України. Запропонована структура цього кодексу.

Публікації автора:

1. Солошкіна І.В. Зміст дозвільної діяльності щодо підприємництва // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 31. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – С.240-244.

2. Солошкіна І.В. Класифікація органів ліцензування // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – № 3 (30). – Харків, 2006. – С.195-202.

3. Солошкіна І.В. Класифікація видів дозвільної діяльності щодо підприємництва // Право і безпека. – Т.5. – № 3. – 2006. – С.154-157.

4. Солошкіна І.В. Принципи дозвільної діяльності щодо підприємництва // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2006. – Вип. 43. – С.147-152.

5. Солошкіна І.В. Особливості організації дозвільної діяльності в сфері захисту економічної конкуренції // Наше право. – 2006. – № 4. – С.73-76.

6. Солошкіна І.В. Систематизація видів дозвільної діяльності щодо підприємництва // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. – Х.: Вид-во ХНУВС, 2006. – С.89-92.