У дисертації викладені загальні теоретичні підсумки та практичні пропозиції, отримані в процесі дослідження проблеми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки. 1. Персонал міліції громадської безпеки є складовою персоналу органів внутрішніх справ, конкретно до нього відносяться працівники Департаменту громадської безпеки МВС України та підпорядкованих йому підрозділів, які мають спеціальні звання або працюють на контрактній основі і діяльність яких пов’язана із захистом життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, безпосередньою охороною громадського порядку, забезпеченням громадської безпеки, протидією злочинності та іншим правопорушенням або забезпеченням такої діяльності. Не можуть вважатися працівниками міліції громадської безпеки особи, які хоча і виконують вищезазначені функції, але не входять до штату відповідних підрозділів (наприклад, позаштатні дільничні інспектори та ін.). Також не відносяться до персоналу міліції громадської безпеки особи, які хоча і працюють в структурних підрозділах Департаменту громадської безпеки МВС України, але здійснюють функції обслуговування (прибиральниці, сторожі, шофери, лаборантки та ін.). 2. Категоріями персоналу міліції громадської безпеки визначені: 1) представники адміністративної влади – керівний склад та підпорядковані їм спеціалісти; 2) технічний персонал. Відмінністю представників адміністративної влади від технічного персоналу є наявність відповідної юридичної освіти або (у крайньому випадку) навичок здійснення згаданої діяльності та право здійснювати правозастосовчі дії, що мають юридичні наслідки. До керівного складу персоналу міліції громадської безпеки належать співробітники, які виконують функції управління відповідними підрозділами та службами. До числа підпорядкованих спеціалістів відносяться співробітники, які виконують основні завдання та функції міліції громадської безпеки. До технічного персоналу відносяться працівники, які забезпечують технічну та іншу підтримку (забезпечення) діяльності підрозділів міліції громадської безпеки. 3. Сутність адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки полягає в її спрямованості на охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, здійснення дозвільної системи, адміністративного нагляду, попередження та припинення правопорушень, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, виховання громадян у дусі дотримання законів і ін. Зміст адміністративної діяльності складають такі адміністративно-правові відносини: а) відносини усередині апарату департаменту, управління або відділу міліції громадської безпеки у процесі організації і практичного вирішення завдань (внутрішньо-організаційні); б) відносини, які виникають під час повсякденної безпосередньої охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки силами і засобами підрозділів міліції громадської безпеки, інших органів та підрозділів, що залучені до охорони громадського порядку (зовнішні). 4. Форми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки розуміються як відмінні за характером та наслідками способи зовнішнього вираження його адміністративної діяльності з метою забезпечення охорони громадського порядку, безпеки, здійснення боротьби зі злочинами й іншими правопорушеннями. За критерієм настання правових наслідків персонал міліції громадської безпеки здійснює адміністративну діяльність у правових та неправових (організаційних) формах. 5. Класифікація правових форм адміністративної діяльності міліції громадської безпеки здійснена за наступними ознаками: змістом, цілеспрямованістю, способом вираження. За змістом правові форми поділяються на нормотворчу та правозастосовчу. Правозастосовча форма адміністративної діяльності в залежності від характеру управлінських рішень, які стосуються видачі будь-яких дозволів, підрозділяється, у свою чергу, на регулятивну та правоохоронну. За цілеспрямованістю (цілями використання) правозастосовчі (регулятивна і правоохоронна) форми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки розділяються на внутрішні та зовнішні. За способом вираження правозастосовчі форми адміністративної діяльності (регулятивні і правоохоронні, внутрішні і зовнішні) розділяються на письмові, усні, конклюдентні. 6. Персонал міліції громадської безпеки застосовує три групи заходів адміністративного примусу: адміністративно-запобіжні; заходи адміністративного припинення; адміністративні стягнення. Останні застосовуються тільки дільничними (старшими дільничними) інспекторами міліції. 7. Систему юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки складають: правові умови, правові засоби, організаційно-правові заходи. 8. Аналіз особливостей адміністративно-правового регулювання діяльності персоналу міліції громадської безпеки дозволив сформулювати наступні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства: а) закріпити обов’язковість вищої юридичної освіти для тих працівників міліції громадської безпеки, які мають юрисдикційні повноваження; б) ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державну службу” викласти у такій редакції: “Регулювання правового становища державних службовців, які працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено нормативними актами України”; в) ч. 7 ст. 18 Закону України “Про міліцію” викласти у такій редакції: “Працівники міліції вправі створювати професійні спілки, бути членами громадських організацій чи інших об’єднань громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Вони не можуть бути членами політичних партій, рухів та інших громадських об’єднань, діяльність яких має політичну мету”; г) закріплення в Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ складів дисциплінарних проступків. До їх числа можуть бути віднесені: прогул, вчинення проступку, що завдав суттєвої шкоди інтересам служби тощо; д) передбачити процедуру укладання адміністративного договору для призначення керівників місцевої міліції; е) закріпити постановою Кабінету Міністрів України перелік документів, що посвідчують особу. До них можуть бути віднесені: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члену екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, документи, які підтверджують наявність спеціального права (права управління транспортним засобом та права полювання), дійсний паспортний документ іноземця або особи без громадянства; ж) тимчасове затримання на 30 діб не може бути застосовано до осіб, які займаються бродяжництвом тому, що такі дії за Кримінальним кодексом України не є злочином та за Кодексом України про адміністративні правопорушення не є проступком. Сказане свідчить про необхідність скасувати абз. 8 п. 5 ст. 11 Закону “Про міліцію”. |