Анотація до роботи:

Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена аналізу концептуальних засад та правової природи адміністративно-правових відносин. Досліджуються питання формування концепції правовідносин у вітчизняній правовій науці, її вплив на становлення відповідної категорії в адміністративному праві. Визначаються сутність, особливості та класифікації адміністративно-правових відносин як публічно-правової категорії, зв’язок норми адміністративного права і адміністративно-правових відносин, з’ясовуються підстави виникнення і трансформацій адміністративно-правових відносин. Всебічному аналізу піддаються регулятивні та охоронні адміністративно-правові відносини. Формулюються визначення окремих категорій адміністративного права, низка пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення теоретико-правових засад адміністративно-правових відносин.

В результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків і пропозицій, запропоновано авторське визначення деяких категорій адміністративного права. Не претендуючи на остаточне вирішення окреслених у дисертаційному дослідженні проблем, пропонуються власні погляди на шляхи підходу до найбільш складних питань теорії адміністративно-правових відносин та підстав їх виникнення.

1. Визначення тенденцій подальшого розвитку науки адміністративного права перебуває у прямій залежності з тим, що концепція адміністративного права грунтується сьогодні на ідеї, що держава і суспільство не лише взаємодіють між собою, але й обслуговують одне одного. Тому вдосконалення адміністративного права відбувається шляхом визначення характеру й сутності відносин: індивід – суспільство – держава. При цьому увагу дослідників привертають правові аспекти стосунків особи з державою та суспільством. Відбувається важливе зміщення акцентів: тепер враховується, що юридичні обов’язки можуть мати не лише громадяни щодо держави, але й держава та суспільство – щодо громадян.

2. Поняття правовідносин є багатоплановим і визначення та характеристика його можливі на кількох рівнях. Для того, щоб повною мірою враховувати всі рівні існування та функціонування правових понять і адекватно відобразити можливості їх багатозначного визначення на різних ступінях їєрархії правових наук пропонується розглядати правовідносини: 1) на рівні загальної теорії права; 2) на рівні теорії (методології) тієї чи іншої галузі права; 3) на рівні застосування конкретної норми відповідної галузі права.

3. Диференціація визначення правовідносин на рівні загального поділу права на приватне та публічне дає змогу більш точно встановити співвідношення правовідносин та норми права, якими можуть регулюватися (чи визнаватися) відповідні суспільні відносини. Таким чином, на підставі обраної методології даної наукової розвідки, найголовнішим критерієм поділу правовідносин визнано сферу права, у якій вони виникають. Звідси виходить, що відповідно до розмежування сфери приватного та публічного права необхідно розрізняти приватні та публічні правовідносини.

4. Зроблено акцент на обґрунтуванні значення зв’язку адміністративно-правових відносин з адміністративно-правовою нормою та характеристик використання, виконання, дотримання і застосування адміністративно-правових норм для об’єднання їх у дві групи в залежності від того, яка поведінка вимагається від суб’єкта: правомірна поведінка активного типу (дії) чи правомірна поведінка пасивного типу (бездіяльність).

5. У разі порушення вимоги поводитися певним чином, замість регулятивних правовідносин виникають правовідносини охоронні (регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні), підставою для чого є припис норми права та вчинення адміністративного делікту. Але і йтиметься вже не про реалізацію правил адміністративно-правових регулятивних норм, якими були визначені вимоги до поведінки зобов’язаного суб’єкта, а про реалізацію положень охоронних адміністративно-правових норм, які передбачають встановлення нових прав та обов’язків внаслідок адміністративного делікту, відображаючи, таким чином, трансформацію регулятивних адміністративно-правових відносин у охоронні (адміністративно-деліктні).

6. Заперечується теза про те, що „з виданням нормативних адміністративно-охоронних актів встановлюється система охоронних правовідносин”. Така позиція здається неточною, оскільки для виникнення охоронних адміністративно-правових відносин недостатньо лише наявності адміністративно-правової норми, також необхідне вчинення правопорушення, котре, власне, й породжує конкретні охоронні правовідносини. Таким чином, узагальнюючи викладене, робиться висновок, що в певних випадках для виникнення адміністративно-правових відносин може бути достатньою вже сама наявність адміністративно-правової норми, яка слугує підставою виникнення, так званих, загальних адміністративно-правових відносин (які є також відносинами регулятивними), у той час як для виникнення конкретних адміністративно-правових відносин самого лише припису адміністративно-правової норми може бути недостатньо, а необхідна наявність ще й обставин, вказаних у цій нормі.

7. Наводяться характерні властивості адміністративно-правових відносин на конкретно-адміністративному рівні (специфіка нормативного підґрунтя, специфіка суб’єктного складу, об’єкта, змісту і реалізації, а також підстав виникнення регулятивних відносин та трансформації їх у охоронні).

8. При оцінці підстав застосування у межах адміністративно-правових охоронних відносин засобів державного примусу, враховується діалектична єдність між такими категоріями, як правомірна поведінка і правопорушення. Адміністративне правопорушення у контексті даного дисертаційного дослідження розглядається не як підстава виникнення охоронних адміністративно-правових відносин, а як підстава трансформації загальних регулятивних адміністративно-правових відносин у охоронні (деліктні) відносини.

Підсумовуючи проведене дослідження, робиться висновок про те, що всі аспекти багатогранної, складної і важливої проблеми адміністративно-правових відносин неможливо розглянути в одній праці, що зумовило виклад деяких з них у постановочному аспекті, з метою привернути увагу до них інших дослідників. Результати дисертаційного дослідження є підґрунтям для подальшої розробки концептуально важливої проблеми теорії адміністративно-правових відносин.

Публікації автора:

Монографії:

1. Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини (проблеми теорії). – Одеса: Юрид. літ., 2004. – 328 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Харитонова О.І. Держава і економіка: управління і регулювання
// Юридичний вісник. – Одеса, 1995. – № 4. – С. 53-55.

2. Харитонова О.І. До питання про визначення поняття публічного права // Актуальні проблеми політики. – Одеса, 2000. – Вип. 8. – С. 177-180.

3. Харитонова О.І. Верховенство закону як принцип сучасного адміністративного права України // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса, 2001, – Вип. 10-11. – С. 25-27.

4 Харитонова О.І. Про сутність фондової біржі як суб’єкта та об’єкта управління на ринку цінних паперів // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2001. – № 3 (26). – С. 114-122.

5. Харитонова О.І. Співвідношення адміністративно-процесуальних та кримінально-процесуальних правових відносин // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2001. – Вип. 10. – С. 320-325.

6. Харитонова О.І. До питання про класифікацію правових відносин
// Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Чернівці, 2001. – Вип. 125. – С. 13-17.

7. Харитонова О.І. Питання обрання моделі державного регулювання на етапі становлення фондового ринку в Україні // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2001. – Вип. 12. – С. 60-64.

8. Харитонова О.І. Поняття і ознаки публічних правовідносин
// Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2002. – № 1 (28). –
С. 36-46.

9. Харитонова О.І. Поділ права на приватне та публічне: теоретичні питання // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – Хмельницький, 2002. – № 2. – С. 7-9.

10. Харитонова О.І. Адміністративне право як прояв публічного права // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Том 1. – Одеса: Юридична література, 2002. – С. 228-236.

11. Харитонова О.І. Рецепція ідеї дихотомії права // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2002. – Вип. 13. –
С. 67-71.

12. Харитонова О.І. Адміністративні охоронні правовідносини: деякі питання теорії // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2002. – Вип. 15. – С. 202-207.

13. Харитонова О.І. Поняття та ознаки адміністративних правовідносин // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2002. – Вип. 16. – С. 306-310.

14. Харитонова О.І. Співвідношення публічно-правового та приватно-правового регулювання управлінських послуг // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса, 2003. – Вип. 16. – С. 185-190.

15. Харитонова О.І. Класифікація юридичних фактів у адміністративному праві: проблемні питання // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2003. – Вип. 18. – С. 308-312.

16. Харитонова О.І. Деякі питання визначення предмета науки та галузі адміністративного права // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2003. – Вип. 19. – С. 73-77.

17. Харитонова О.І. Деякі проблемні питання характеристики адміністративно-правового договору // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць.– Одеса, 2004.– Вип. 23– С.135-140.

18. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Римське приватне право і управління торговим обігом // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 1995. – Вип. 2. – С. 184-188.

19. Харитонова О.І., Форманюк В.І. Кодифікація законодавства в Україні у XVIII-XIX ст. // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 1998. – Вип. 4. – С. 87-92.

20. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Вплив цивілізаційної орієнтованості України на можливості і характер рецепції римського приватного права в її законодавстві // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса, 1998. – Вип. 3-4. – С. 48-53.

21. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Візантійський тип духовності і Україна // Проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса, 1999. – Вип. 5. – С. 249-254.

22. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. До питання про значення дихотомії “приватне право – публічне право” // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2000. – № 2 (21). – С. 83-88.

23. Харитонов Є.О., Харитонова О.І., Пересунько С.І. Підприємницьке право у дихотомії: публічне право – приватне право // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2000. – Вип. 7. – С. 8-14.

24. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Приватне і публічне право та деякі аспекти теорії правовідносин // Проблеми законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. – Х., 2002. – Вип. 53. – С. 142.

25. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Реалізація та захист суб’єктивних прав через призму класифікації правовідносин // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса, 2002. – Вип. 13-14. – С. 347-353.

26. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Європейські правові системи: проблеми класифікації // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2002. – № 2 (29). – С. 3-14.

27. Харитонов Є.О., Харитонова О.І., Шемонаєв В.Ю. Загальна аварія як підстава виникнення правовідносин // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – Хмельницький, 2002. – № 4. – С. 52-58.

28. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Приватні та публічні правовідносини представництва // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип.147: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 36-41.

29. Харитонова О.І., Макаренко І.В. Порушення особистих немайнових прав як підстава виникнення охоронних правовідносин // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2003. – Вип. 17. – С. 48-52.

30. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Структура правового відношення з погляду дихотомії: приватне право – публічне право // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Том 2. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – С. 61-70.

Інші публікації, які додатково висвітлюють основний зміст дисертації:

31. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. „Перестройка” и пересмотр советской доктрины права // Analele Universitatii de stat din Moldova stiinte juridice // Teoria si practica aplicarii legislatiei in regimul constitutional in Republica Moldova. – Serie Nuova. – Chisinau, 1999. – № 3. – Р. 42-45.

32. Харитонова О.І. Циклічний розвиток європейської цивілізації як чинник рецепції античного права // Матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції. – Чернівці, 2000. – С. 12-17.

33. Харитонова О.І. Сутнісні ознаки адміністративного права як галузі публічного права. У Кн.: Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 2002. – С. 76-83. – 668 с. (колективна монографія).

34. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Рецепції приватного права: парадигма прогресу. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 1999. – 144 с.

35. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Морське право: приватне і публічне // Торгове мореплавство. – 2000. – № 1. – С. 11-15.

36. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Деякі особливості концепції так званого “господарського права” // Українське право. – К., 2000. – число 1. – С. 25-31.

37. Харитонова О.І. До питання про галузеву належність Європейської конвенції захисту прав людини та основних свобод // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні: До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Харків, 2000. – Частина 1. – С. 143-146.

38. Харитонова О.І. Права людини і формування ринку цінних паперів // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса, 2001. – Вип. 12. – С. 413-415.

39. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції. – Х.: Одіссей, 2002. – 591 с.

40. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Категорії “приватного”, “публічного” та “соціального права” у загальній системі права // Приватне право і підприємництво. – К., 2000-2002. – Вип. 2. – С. 35-38.

41. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Юридичні факти як категорія приватного та публічного права // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ регіональної науково-практ. конф. – Львів, 13-14 лютого 2003. – С. 55-57.

42. Харитонова О.І. Історія становлення адміністративного права. У Кн..: Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.
С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – С.12-25.– 896 с.

43. Харитонова О.І. Адміністративно-правовий статус громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства та біженців. У Кн..: Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.
С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – С. 64-81.– 896 с.

44. Харитонова О.І. Адміністративно-правовий статус підприємств, установ і організацій. У Кн..: Адміністративне право України: Підручник / За заг.ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – С.117-134.– 896 с.

45. Харитонова О.І. Управління економікою. У Кн..: Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – С.324-337.– 896 с.

46. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Деякі проблеми вживання юридичної термінології у галузі приватного та публічного права // Право і лінгвістика // Мат. міжнар. наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – Ч.І. – 18-21 вер. 2003 р. – Сімферополь: ДОЛЯ, 2003. – С. 21-26.

47. Харитонова О.І. Методологічні питання розмежування приватного та публічного права // Методологія приватного права: Зб. наук. праць (за матеріалами наук.-теорет. конф., м. Київ, 30 трав. 2003 р.). – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 86-93.

48. Харитонова О.І. Адміністративне право – галузь публічного права. У кн..: Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник. – У 2-х томах. – Том 1: Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – С. 131-138.– 584 с.

49. Харитонова О.І. Адміністративні договори. У кн..: Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник. – У 2-х томах. – Том 1: Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – С. 290-295.– 584 с.

50. Харитонова О.І. Адміністративне право у сучасній Європі. У кн..: Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник. – У 2-х томах. – Том 1: Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – С. 533-549.– 584 с.