У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць, автором сформульовано ряд висновків і пропозицій спрямованих на удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву. До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, віднесено: з теоретичних питань: 1. З метою розв’язання наукової проблеми фіктивного підприємництва як соціального явища, яке поширилося в економіці держави та підриває економічну безпеку держави, у дисертації досліджено і здійснено теоретичне узагальнення причин, а також умов, що призвели до поширення фіктивного підприємництва, зокрема: – причинами поширення фіктивного підприємництва стала тривала правова неврегульованість приватної власності, ринкових та інших суспільних відносин, заборона підприємницької діяльності в минулому та недосконалість державно-правового механізму регулювання підприємницької діяльності в сучасних умовах; – умовами поширення фіктивного підприємництва є правові неузгодженості нормативних актів, які регулюють порядок створення та ліквідацію суб’єктів господарювання, відсутність адміністративної відповідальності за порушення встановлених правових норм реєстрації суб’єктів господарювання, а також недоліки соціально-економічного, управлінського, нормативно-правового характеру та інше. 2. Сформульоване узагальнене поняття змісту суспільно небезпечного явища „фіктивного підприємництва” як насправді неіснуючої, недійсної, нелегітимної прихованої („тіньової”), відповідно до встановленого законодавства, підприємницької діяльності, яка проваджується від імені суб’єктів господарювання різних видів і форм (з ознаками фіктивності) або з використанням тільки їх реквізитів як засобу (знаряддя) для заволодіння товарно-матеріальними цінностями або отримання інших неконтрольованих прибутків. Наслідки протиправних дій (незаконної діяльності), скоєних винними особами, регулюються відповідним законодавством. 3. Для забезпечення ефективного викриття фіктивних підприємств підрозділами податкової міліції і їх подальшої ліквідації визначено поняття змісту „фіктивне підприємство” як суб’єкт господарювання, що зареєстрований з порушенням порядку (правових норм) реєстрації в державних органах, установчі документи якого не відповідають чинному законодавству, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або порушення порядку ведення податкового обліку та строків подання податкових декларацій і фінансової звітності, або порушення строків подання відомостей у державні органи про зміну назви, організаційної форми, форми власності і місцезнаходження. Наявність цих ознак дозволяє податковим органам скасовувати у судовому порядку державну реєстрацію і укладені угоди таких підприємств і здійснювати заходи щодо їх ліквідації. Наслідки протиправних дій осіб, винних у створенні або використанні фіктивних підприємств, регулюються відповідним законодавством; з організаційних питань: 1. Згідно зі ст. 19 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” на податкову міліцію покладені завдання, а саме: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Виходячи з цього, вбачається доцільним перейменувати підрозділи по боротьбі з фіктивними суб’єктами підприємницької діяльності та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість у підрозділи протидії фіктивному підприємництву та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість. 2. Для підвищення кваліфікаційної підготовки працівників підрозділів податкової міліції, які безпосередньо протидіють фіктивному підприємництву, пропонується створити на базі Інституту післядипломної освіти при Національному університеті ДПС України спеціальний курс з протидії фіктивному підприємництву, а також впровадити на базі факультету податкової міліції Національного університету ДПС України підготовку спеціалістів економічних спеціальностей для обслуговування об’єктів фінансово-кредитної сфери. 3. З метою ефективної протидії фіктивному підприємництву пропонується створити єдиний автоматизований інформаційний банк даних (АІБД) ДПА України, де зберігалася б інформація про суб’єкти господарювання, їх засновників, напрями діяльності, фінансово-господарські операції та інша необхідна для податкових органів інформація; з удосконалення правового регулювання: 1. З метою запобігання провадження господарської діяльності суб’єктів господарювання без перереєстрації в державних органах пропонується доповнити ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення „Порушення порядку провадження господарської діяльності” після слів: „...іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом” словами: „або провадження господарської діяльності суб’єктом господарювання без перереєстрації в державних органах після його придбання новим власником (співвласниками)” і далі за текстом. 2. З метою запобігання укладання неправомірних угод між підприємцями, спрямованих на сприяння іншим суб’єктам господарювання заволодінню державними коштами, ухилення від оподаткування та отримання неконтрольованих прибутків, пропонується доповнити ст. 166-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення „Неправомірні угоди між підприємцями” після слів: „...або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших підприємців” словами: „або укладення угод, спрямованих на сприяння іншим суб’єктам господарювання заволодінню державними коштами, ухилення від оподаткування та отримання неконтрольованих прибутків” і далі за текстом. 3. З метою контролю за створенням і подальшою діяльністю суб’єктів господарювання пропонується внести зміни до ст. 5 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” після слів: „Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців проводиться державним реєстратором виключно” доповнити словами: „у державній податковій адміністрації (інспекції) міста обласного значення або у районній, міжрайонній, районній у містах Києві та Севастополі державній податковій адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця”. Інший текст цієї статті виключити. Внести відповідні зміни до інших законодавчих актів. 4. З метою запобігання реєстрації суб’єктів господарювання на підставних осіб пропонується внести зміни до частини 2 ст. 25 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” після слів: „Перевірка на відсутність підстав для відмови, які передбачені абзацами...” доповнити словами: „четвертим частини першої статті 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей обліків правоохоронних та інших державних органів” і далі за текстом „п’ятим – восьмим частини першої статті 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей з Єдиного державного реєстру”. 5. Для покращання взаємодії між підрозділами податкової служби і банківськими установами для отримання належної інформації пропонується доповнити ст. 62 п. 4 Закону України „Про банки та банківську діяльність” після слів: „…стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи” словами „або про призначення платежів та інших даних щодо контрагентів юридичної особи, визнаної фіктивною” і далі за текстом. |