1.Адміністративно-правова охорона комунальної власності – це правові відносини, що характеризуються достатністю механізму адміністративно-правового регулювання, його основного елементу – норм цієї галузі права, та їх ефективною реалізацією в організаційній сфері формування майна комунальної власності, в запобіжних і примусових заходах до порушників права комунальної власності. 2. Необхідне тотожне визначення і передбачення в різних законодавчих актах комунальної власності. 3.Для відчуження майна комунальної власності і забезпечення інтересів громади доцільно проводити місцеві референдуми, причому таке відчуження повинно бути безкоштовним лише у чітко визначених державою випадках. Необхідно в законодавстві передбачити безоплатну передачу майна комунальної власності за адміністративним договором. 4.Об’єкти комунальної власності мають відповідні властивості задовольняти інтереси територіальної громади, спільні інтереси на районному та обласному рівнях, інтереси спільноти, що проживає в певному мікрорайоні, і навіть окремих членів територіальної громади. Ці особливості впливають на компетенцію органів, які здійснюють управління певними об’єктами. До повноважень сільських, селищних, міських рад потрібно передати функції управління тими об’єктами комунальної власності, які забезпечують потреби мешканців відповідного населеного пункту. Є певні об’єкти, які забезпечують інтереси і потреби переважно відповідної частини жителів населеного пункту, але перебувають на балансі органу місцевого самоврядування даного села селища чи міста. Відносно таких об’єктів контрольні функції щодо їх використання доцільно законодавчо закріпити за вуличними, квартальними, сільськими комітетами. 5.В залежності від правового режиму комунальне майно поділяється на майно, що знаходиться у вільному цивільному обігові, обмежене в цивільному обігові і виключене із цивільного обігу. Об’єктам власності, що знаходяться у вільному цивільному обігові, притаманний загальний режим адміністративно-правової охорони, майну, обмеженому у цивільному обігові, слід надати особливий режим охорони. 6.Необхідно на законодавчому рівні врегулювати форми і методи діяльності Державної служби охорони при МВС України, позбавивши її невластивих Департаменту ДСО функцій – ліцензування охоронної діяльності, оскільки ця служба є конкурентом недержавних охоронних організацій. Необхідно законодавчо передбачити створення міліції місцевого самоврядування із можливими підрозділами охорони майна. 7. Доцільно внести зміни в статтю 51 КУпАП, назву якої треба викласти в наступній редакції “Дрібне розкрадання державного, комунального або колективного майна”, потрібно також внести до складу передбаченого в її нормі проступку таку форму розкрадання, як відкрите заволодіння майном у випадках відсутності суспільної небезпечності діяння. 8.Не всі діяння, які посягають на комунальну власність на землю, захищені нормами адміністративно-деліктного законодавства і як змістовно, так і редакційно диспозиція статті 211 Земельного кодексу України де визначені діяння, за які встановлюється відповідальність і гіпотези відповідних статей КУпАП не завжди співпадають. 9.Необхідно підняти рівень юридичної сили норм, що регулюють відносини обігу окремих видів майна, на які розповсюджується дозвільна система, прийнявши закони України “Про дозвільну систему”, “Про зброю”, “Про обіг в Україні побутових піротехнічних засобів”. 10.Юридична характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на правові режими комунальної власності під впливом нового законодавства, що регулює відносини, які є об’єктами цих порушень, суттєво змінилась. В роботі обгрунтовано відповідний аналіз таких порушень. | 