За результатами дисертаційної роботи, виконаної на основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства про дорожній рух та практики його застосування, теоретичного осмислення наукових праць у різних галузях знань, автором запропоновано вирішення поставленого наукового завдання, що полягає у визначенні теоретичних, правових і методичних засад кваліфікації адміністративних проступків, передбачених ст.ст. 121, 1211 КУпАП, а також у наданні пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства про дорожній рух та практики його застосування. У ході реалізації обумовлених завдань дисертантом сформульовано такі висновки, пропозиції та рекомендації: 1. Феномен адміністративно-правової кваліфікації має двоєдину суть. Його дуалістична природа проявляється у когнітивному та юридичному аспектах. У когнітивному сенсі кваліфікація являє собою: а) пізнання юридичної суті вчиненого у реальному житті протиправного діяння; б) кінцеве судження (умовисновок), отриманий у ході пізнавальної діяльності. Натомість, з юридичної точки зору, кваліфікація – це нерозривна єдність: а) процесу зіставлення ознак фактичного посягання та юридичної норми; б) юридичного висновку, закріпленого у процесуальних документах; 2. Адміністративно-правова кваліфікація – неодмінний атрибут правозастосування. Вона є інтегрованим елементом правозастосовного процесу, органічно “вплітається” у всі його стадії, “супроводжує” його від початку до кінця. Етапи юридичної кваліфікації повністю співпадають із етапами правозастосування, позаяк у темпоральному і у гносеологічному вимірі обидва процеси є нероздільними. З огляду на це, у структурі адміністративно-правової кваліфікації виділяються три етапи: 1) оцінку фактичних обставин справи; 2) підбір належної адміністративно-деліктної норми (норм); 3) прийняття остаточного рішення, вираженого у формулі кваліфікації. 4. Всебічне дослідження будь-якого явища правової дійсності неможливе без з’ясування його передумов. Не є винятком і адміністративно-правова кваліфікація, серед передумов якої варто виділити: а) фактичну – об’єктивне протиправне діяння, яке має формальні ознаки адміністративного делікту; б) юридичну – наявність адміністративно-деліктної норми (норм), що передбачає відповідальність з вчинене посягання; в) професійно-юрисдикційну – належний рівень професійних знань та обсяг юрисдикційних повноважень суб’єкта кваліфікації. 5. Основні причини помилок при юридичній оцінці порушень водіями правил експлуатації автотранспортних засобів полягають у: численних недоліках вітчизняного законодавства про дорожній рух; відсутності чітких методичних рекомендацій для суб’єктів попередньої адміністративно-правової кваліфікації; недостатній професійній підготовці працівників Державтоінспекції, уповноважених здійснювати нагляд за безпекою дорожнього руху. Оптимальним шляхом усунення цих негативних чинників є удосконалення теоретичних, правових та методичних засад кваліфікації адміністративних проступків, зокрема, тих, що передбачені ст.ст. 121 та 121-1 КУпАП. 6. З метою удосконалення норм вітчизняного законодавства про дорожній рух пропонується: І. У Кодексі України про адміністративні правопорушення: а) ст. 121 КУпАП викласти у такій редакції: “Стаття 121. Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, а також правил користування засобами пасивної безпеки Керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи (за винятком стоянкового гальма), рульового управління або тягово-зчіпного пристрою (у складі автопоїзда), або переобладнаними з порушенням відповідних правил, нормативів і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду, - тягне за собою ... . Керування водіями транспортними засобами з технічними несправностями, за винятком несправностей, зазначених у частині першій цієї статті, з якими з гідно з встановленими правилами експлуатація їх забороняється, - тягне за собою ... . Порушення правил користування ременями безпеки, а також керування мотоциклом без застебнутого мотошолому або перевезення на мотоциклі пасажирів без застебнутого мотошолому - тягне за собою ... . Порушення встановленого терміну державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, а також керування водіями транспортними засобами, не зареєстрованими (перереєстрованими) у встановленому порядку - тягне за собою... Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою... ” . б) ст. 121-1 КУпАП викласти у такій редакції: “Стаття 121-1. Експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких знищені або цим агрегатам не належать. Експлуатація транспортних засобів, ідентифікаційні номери агрегатів яких завідомо для водія є знищеними, заміненими або підробленими, - тягне за собою ...” в) доповнити Кодекс статтями 121-2 та 121-3 такого змісту: “Стаття 121-2. Порушення правил установки на транспортному засобі пристроїв для подачі спеціальних світлових та звукових сигналів, а також правил нанесення кольорографічних позначень Установка на транспортний засіб без належного дозволу пристроїв для подачі спеціальних світлових та звукових сигналів, їх використання під час руху, а також незаконне використання кольорографічних схем, розпізнавальних знаків чи написів транспортних засобів оперативних чи спеціальних служб - тягнуть за собою ... . Інші порушення правил нанесення кольорографічних позначень на транспортний засіб - тягнуть за собою... ”; “Стаття 121-3. Керування транспортними засобами з порушенням правил установки та використання державних номерних знаків. Керування водіями транспортними засобами з нестандартними номерними знаками або з номерними знаками, встановленими із порушенням вимог стандарту, - тягне за собою ... . Керування водіями зареєстрованими транспортними засобами, на яких відсутні номерні знаки, - тягне за собою... . Керування транспортними засобами, номерні знаки яких завідомо для водія є підробленими або цьому засобу не належать, а також з умисно прихованими номерними знаками, - тягне за собою... ”. г) доповнити ст. 122 частиною 4 такого змісту: “Перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксомоторів або здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів понад кількість місць, визначену у реєстраційних документах на транспортний засіб або передбачену його технічною характеристикою, - тягне за собою ...”; д) у ст. 221 після слів “…. статтями 121”, додати “1212, 1213”, далі за текстом; е) у абзаці 1 пункту 1 частини 1 ст. 255 КУпАП після слів “…. статті 121”, додати “1212, 1213”, далі за текстом. ІІ. У Правилах дорожнього руху: а) п. 19.7 - зі змісту Правил виключити; б) п. 31.4.3 доповнити приміткою 2 такого змісту: “2. Забороняється підключати задні протитуманні ліхтарі до сигналів гальмування”; в) у зв’язку з цим примітки 2, 3 та 4 до п. 31.4.3. вважати примітками 3,4 і 5. ІІІ. Пункт 3 Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 141) викласти у редакції: “3. Технічному огляду підлягають: 3.1. Автобуси, вантажні автомобілі, пристосовані для перевезення людей, легкові автомобілі, що використовуються для перевезень пасажирів на комерційній основі, а також спеціалізовані автомобілі для перевезення небезпечних вантажів – два рази на рік. 3.2. Інші транспортні засоби, з року випуску яких пройшло не більше 6 років - один раз на два роки, зокрема: У рік, який закінчується на непарну цифру, автотранспортні засоби, остання цифра року випуску яких непарна; У рік, який закінчується на парну цифру або нуль, автотранспортні засоби, остання цифра року випуску яких парна або нуль; 3.3. Інші транспортні засоби, з року випуску яких пройшло 6 і більше років, а також транспортні засоби, рік випуску яких не встановлено (крім передбачених п. 3.1. цих Правил) - один раз на рік”. ІV. У ДСТУ 3849-99 “Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали транспортних засобів оперативних і спеціальних служб”: а) пункт 2.2.8 викласти у такій редакції: Правоохоронних органів (Прокуратура України, Служба безпеки України, Управління державної охорони України, міліція (зокрема, Державна автомобільна інспекція МВС України), податкова міліція, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Державний департамент України з питань виконання покарань). б) пункт 5.3 викласти у такій редакції: “Спеціальними звуковими та світловими сигналами синього кольору можуть бути обладнані тільки оперативні транспортні засоби згідно з п.п. 2.2.2 – 2.2.8 (крім Прокуратури України), і які мають кольорографічні схеми, написи та емблеми згідно з розділами 3 і 4 цього стандарту”; в) у пункті 5.4: слова “Управління державної служби охорони України” замінити на “Управління державної охорони України”; г) зі змісту п. 5.4 виключити слова “Прокуратури України”; д) п. 5.6 викласти у такій редакції: “Спеціальними світловими сигнальними пристроями зі світловими сигналами червоного і зеленого кольорів обладнуються виключно транспортні засоби дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції МВС України та Управління державної охорони України”. V. Останній абзац п. 3.6 Порядку і умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом (наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 21 січня 1998 року № 21) у редакції: “На міжміських та міжнародних маршрутах кількість пасажирів не повинна перевищувати кількості місць для сидіння”. 7. Важливою запорукою належного застосування адміністративно-деліктних норм, що передбачають відповідальність за порушень водіями правил експлуатації автотранспортних засобів, є постійне підвищення професійного рівня суб’єктів попередньої кваліфікації – працівників Державтоінспекції. З цією метою пропонується включити до Типового плану занять із функціональної підготовки особового складу ДАІ МВС України тему з питань кваліфікації проступків, передбачених ст.ст. 121 та 121-1 КУпАП. У рамках викладення цієї теми рекомендувати працівникам Державтоінспекції: а) здійснювати кваліфікацію порушень правил установки на транспортний засіб пристроїв для подачі спеціальних світлових та звукових сигналів або нанесення на його поверхню кольорографічних позначень за ч.1 ст.121 КУпАП; б) виключити суб’єктивний підхід до визначення комерційної мети використання індивідуальних транспортних засобів, позаяк він призводить до помилок при кваліфікації порушень встановленого порядку проходження державного технічного огляду; в) чітко розмежовувати випадки порушення правил користування ременями безпеки (ч. 3 ст. 121 КУпАП) та керування транспортними засобами з непридатними для використання ременями безпеки, або ж не обладнаними такими ременями всупереч існуючим технічним вимогам (ч. 2 ст. 121 КУпАП) та ін. | 