В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його застосування, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретичних засад та правового регулювання адміністративних процедур прийняття та реалізації управлінських рішень органів внутрішніх справа у відносинах з населенням. До основних із них віднесені такі: 1. Раціональним є вживання в теорії і на практиці терміну «сфера взаємодії органів внутрішніх справ з населенням» із закріпленням у законодавстві. Сутність цього терміну полягає у поступовому розвитку подальших взаємостосунків на принципах партнерства, зокрема, добровільності, рівноправності, взаємодопомоги, які дозволяють в процесі спільних узгоджених дій встановити відкриті й довірливі стосунки, покращити стан правопорядку та знизити рівень злочинності. Взаємодія органів внутрішніх справ з населенням носить різноманітний та ускладнений характер. Вона реалізується на партнерських засадах, в різних формах, і потребує прийняття з боку міліції спеціальних управлінських рішень, які стосуються профілактичної роботи, правової освіти населення, впливу на поведінку неповнолітніх, виконання загальнообов’язкових рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх компетенції. 2. Під управлінським рішенням органів внутрішніх справ слід розуміти зафіксований яким-небудь способом (усно або письмово) вольовий акт, висновок, зроблений на основі аналізу оперативної обстановки та оцінки функціонування органу внутрішніх справ (підрозділу, відділу), прийнятий суб’єктом управління (керівником органу або підрозділом, співробітником), в межах його компетенції та встановленому порядку, який містить постановку цілей, методи та стратегію їх виконання. З метою вдосконалення здійснення спільних заходів органів внутрішніх справ і населення щодо охорони громадського порядку та запобігання правопорушень, доцільно виділити їх у типове управлінське рішення ОВС у відносинах з населенням. Таке рішення має бути прийняте у формі статуту з відповідним внесенням до загального класифікатору управлінських рішень органу внутрішніх справ. 3. Управлінське рішення ОВС у відносинах з населенням відображає основний зміст та характер взаємодії органів внутрішніх справ з громадськістю, визначає головні напрями правоохоронної зовнішньо-адміністративної діяльності (перш за все, щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки тощо). 4. Надано наступну класифікацію управлінських рішень ОВС у відносинах з населенням: 1) за цільовим призначенням: стратегічні (програмні); установчі; тактичні; оперативні; 2) за способом прийняття управлінського рішення: колективні (групові) і одноособові; 3) залежно від джерела виникнення: на виконання розпоряджень вищестоящих органів та ініціативні; 4) залежно від змісту волі прийняття управлінського рішення та ступеня свободи дії суб’єкта, який організовує його виконання: імперативні та рекомендуючі; 5) за видами критеріїв: багатокритеріальні та однокритеріальні; 6) залежно від початку й кінця вирішення завдання: вихідні й підсумкові; 7) за методом аналізу інформації: аналогічні та евристичні; 8) за часом дії: довгострокові, короткострокові, одноразові; 9) за способом фіксації: письмові й усні. 5. Нормативно-правовий акт органу внутрішніх справ слід вважати остаточним варіантом управлінського рішення. Управлінське рішення доречно розглядати в декількох аспектах: як вид діяльності, як форму впливу суб’єкта на об’єкт, як послідовність певних стадій. Таке розуміння змісту управлінського рішення ширше від поняття нормативно-правовий акт, яким передбачено закінчену дію. 6. Адміністративною процедурою підготовки і прийняття управлінського рішення органів внутрішніх справ у відносинах з населенням визначено сукупність систематизованих стадій: 1) формулювання загальної мети (збір та аналіз інформації; формулювання проблеми - її визначення, дослідження, уточнення, фіксація; висування управлінських гіпотез та припущень); 2) розробка варіанту управлінського рішення; 3) обговорення управлінського і погодження рішення із зацікавленими особами; 5) прийняття рішення в певній формі. Аналіз нормотворчої діяльності МВС України дає можливість запропонувати стадії нормотворчості: 1) підготовка нормативно-правового акту; 2) прийняття нормативно-правового акта; 3) державна реєстрація нормативно-правового акта; 4) вступ нормативно-правового акта в дію. Адміністративну процедуру реалізації управлінського рішення на виконання наказів МВС України доцільно уявити як сукупність двох етапів: підготовчого і безпосередньо розроблення управлінського рішення. 7. Стадіями адміністративної процедури реалізації управлінського рішення ОВС у відносинах з населенням визначені: 1) з’ясування управлінського рішення організатором його виконання (розв’язання питання про наявність або створення необхідних організаційних передумов; деталізація управлінського рішення); 2) підбір та розстановка виконавців (доведення рішення до безпосередніх виконавців, їх інструктаж та навчання; забезпечення їх діяльності - правове, організаційне, кадрове, психологічне, матеріальне, технічне, фінансове); 3) контроль за діяльністю виконавців та облік результатів їх роботи (організація взаємодії між виконавцями та координація їх зусиль; коригування управлінського рішення); 4) підсумовування виконаного рішення. 8. Способами забезпечення законності адміністративних процедур прийняття та реалізації управлінських рішень ОВС у відносинах з населенням виділено: відомчий, державний, громадський, внутрішній та зовнішній контроль. 9. Під раціональним управлінським рішенням ОВС у відносинах з населенням розуміється теоретично обґрунтоване, своєчасне, несуперечливе і найбільш прийнятне рішення в конкретній ситуації. Під надійністю управлінського рішення ОВС у відносинах з населення слід розуміти потенційну можливість виконання заходів, що містяться в ньому. Обґрунтовано, що вказана вимога залежить як від умов функціонування зовнішнього середовища (вказана імовірність впливу на органи внутрішніх справ), так і від умов функціонування самого органу, його надійності. 10. З метою вдосконалення адміністративних процедур прийняття та реалізації управлінських рішень стає доцільним: розроблення для суб’єктів управління методичних рекомендацій, які розкривають на конкретних прикладах зміст заходів, що призводять до науково обґрунтованого управлінського рішення ОВС у відносинах з населенням; частину 6 статті 14 Закону України «Про участь громадян у охороні громадського порядку й державного кордону» рекомендовано викласти в наступному вигляді «для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їхньої приналежності, або їх звільнення у разі захоплення»; в пункті 4 частини 3 статті 13 Закону України «Про участь громадян у охороні громадського порядку й державного кордону» викласти весь перелік адміністративних правопорушень, за здійснення яких членами громадських формувань можуть бути складені адміністративні протоколи; запровадити класифікатор управлінських рішень органів внутрішніх справ за допомогою інформаційно-пошукових систем. | 