За результатами дисертаційного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій. Основні з них такі: 1. У відповідності з формально-логічними правилами побудови визначень сформульовано дефініцію „адміністративна відповідальність неповнолітніх”. 2. Запропоновано законодавчо закріпити, що неповнолітні правопорушники, які досягли 16-річного віку, притягаються до адміністративної відповідальності на загальних підставах. До неповнолітніх віком від 14-ти до 16 років, за вчинення ними адміністративних проступків застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 241 КУпАП. 3. Запропоновано виділити в окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення всі адміністративно-правові норми, що визначають порядок притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності, а також процесуальну регламентацію цієї діяльності з чітким закріпленням прав і гарантій неповнолітнього як учасника процесу. 4. Визначено адміністративно-правовий статус неповнолітнього у провадженні у справах про адміністративні правопорушення як особи, котра на момент вчинення протиправного діяння не досягла 18-річного віку, участь якої в адміністративно-процесуальних відносинах визначається достатнім рівнем її психічного та фізіологічного розвитку. 5. Для ефективного розгляду справ стосовно неповнолітніх правопорушників та для забезпечення їх прав і свобод слід вирішити питання про створення судів у справах неповнолітніх або ж про запровадження у судах загальної юрисдикції посади судді у справах неповнолітніх. 6. Необхідно передбачити у Кодексі України про адміністративні правопорушення, що справи про притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності розглядаються за обов’язковою участю спеціалістів (педагога, психолога, а за необхідності – й психіатра). 7. Встановити для неповнолітніх специфічні адміністративні стягнення (такі, наприклад, як громадські (примусові) роботи, які були б розраховані на особу неповнолітнього). 8. Доцільно законодавчо закріпити, що при вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за неналежне виконання своїх батьківських обов’язків чітко встановлювати, у чому саме вони проявилися і чи мали злісний характер. У разі відповідальності зазначених суб’єктів за протиправні діяння своїх неделіктоздатних дітей потрібно чітко встановлювати, що саме неправомірна поведінка батьків є наслідком протиправних діянь неповнолітніх. Відсутність такої обставини виключає адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за ч.ч. 3, 4 ст. 184 КУпАП. 9. Оскільки однією з підстав адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, є протиправні діяння неповнолітніх, то справи про притягнення до відповідальності обох цих суб’єктів повинні розглядатися одночасно, у одному судовому засіданні. |