1. Розв’язання проблеми управління навчальним процесом у школах з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу зумовило необхідність створення системи управління, яка враховувала б мету діяльності цих закладів, їх особливості, була б здатною своєчасно й адекватно реагувати на зміни в суспільстві та в їхньому внутрішньому освітньому середовищі. Таким умовам відповідає адаптивне управління. 2. Наявність елементів адаптивного управління в наявних теоріях і концепціях, позитивний досвід їх використання в практичній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів свідчать про поступовий його розвиток. Разом з тим нестача у теорії та практиці моделі цілісної системи адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу зумовила потребу в її розробленні та теоретичному обґрунтуванні. 3. Розроблена й апробована нами в процесі дослідження модель адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу відображує пряму залежність між типом загальноосвітнього закладу та специфікою управлінських функцій у ньому, формами, методами роботи з персоналом, структурою управління, технологією його реалізації. 4. Сутність, зміст і завдання адаптивного управління реалізуються в системі взаємопов'язаних функцій: технологічних, або власне управлінських; спеціальних, або діяльнісних; кадрових і функцій матеріально-ресурсного забезпечення. 5. За умов адаптивного управління види управлінської діяльності реалізуються завдяки використанню комплексу традиційних і специфічних методів: формування мотиваційної основи діяльності, рефлексії, саморегуляції, самоорганізації, адаптації тощо. Використання цих методів сприяє підвищенню професійно-фахового рівня вчителів, про що свідчать експериментальні дані. Так, на початку експерименту із 74 учителів 53 (або 71,6 %) мали вищу категорію, звання “Старший учитель”, “Вчитель-методист”. На кінець експерименту показники відповідно зросли: із 72 учителів 61 (або 84,7 %) становили згадані вище категорії, що на 13,1 % більше. У контрольних групах учителів “приріст” виявився від’ємним (-1,4 %). 6. Ефективність реалізації адаптивного управління в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу забезпечується технологіями власне управлінської діяльності, делегування повноважень, інноваційної діяльності, диференційованого навчання, корекційно-розвивальної діяльності, об’єктивного оцінювання, організації підвищення кваліфікації педпрацівників, здійснення додаткової освіти й ігрових технологій. За цих умов система управління стає гнучкішою, посилюється оперативний зворотний зв'язок, коригуються дії та процеси. Внаслідок цього підвищується коефіцієнт ефективності адаптивного управління (Кефу), що підтверджується даними експерименту. До експерименту Кефу дорівнював 0,93 (задовільний рівень), після – Кефу становив 1,82 (добрий рівень). У контрольних школах ці показники істотно не змінилися. 7. Упровадження факторної моделі моніторингу процесів узгодження (в межах базової моделі) створює широкі можливості для відстежування, вимірювання та врахування суб’єкт-суб’єктних і суб’єкт-об’єктних відносин, перетворення їх з потенційної причини конфліктів на рушійну силу розвитку шкільної системи за допомогою механізмів урегулювання адаптивно-адаптувальних процесів. 8. Управління основною школою з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу на основі використання теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної моделі адаптивного управління навчальним процесом сприяє досягненню оптимального узгодження дій суб’єкт-об’єктів управління, що забезпечує якісне засвоєння учнями стандартів освіти. Цей висновок підтверджується такими даними: абсолютний приріст рівня засвоєння учнями стандартів освіти з гуманітарних предметів становить 9,2 % в експериментальних групах, у контрольних – 1,4 %; співвідносна величина дорівнює 7,8. 9. Реалізація адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу потребує спеціальної підготовки її керівників з урахуванням рекомендацій, які містяться в дисертації. |