Анотація до роботи:

Глєбова Ю.А. Адаптаційна реакція яєчних курей різних генотипів та прогнозування їх природної резистентності в ранньому онтогенезі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню проблеми адаптації яєчних курей сучасних кросів та оцінці їх адаптаційної реакції у взаємозв’язку “генотип – середовище – яйце – резистентність організму в ранній онтогенез”, а також розробці математичних моделей комплексного прогнозування у них ранньої природної резистентності, виводимості яєць і виводу курчат.

Встановлено, що під впливом адаптаційної реакції в яєчний курей знижувались показники яєчної продуктивності, якості яєць, відтворної здатності, збереженості поголів’я, неспецифічної резистентності та зростала напруга в організмі. Але при схрещуванні вихідних ліній курей з підвищеною адаптаційною реакцією ефективність гетерозису за несучістю та відтворною здатністю була вищою, ніж при схрещуванні курей із меншою адаптаційною реакцією.

Розроблені методи (математичні моделі) прогнозування природної резистентності в ранньому онтогенезі у комплексі з прогнозуванням виводимості яєць і виводу курчат дають можливість до інкубації яєць визначати відтворну здатність яєчних курей, яких утримують за різних умов середовища.

1. Адаптаційна реакція курей у племзаводі зумовлювалась змінами в їх годівлі та утриманні, які порівняно з вимогами фірми “Ломанн Тірцухт” характеризувались невідповідністю за кількістю й рівнем контрольованих поживних речовин у раціонах, відмінностями в компонентах комбікормів і фазах годівлі, а також іншим технологічним обладнанням у пташниках.

2. За використання яєчних курей кросів “Білорусь-9” і “Ломанн браун” у зміненому середовищі відбувається адаптація їх генотипів з різною реакцією, що зумовлює у них зниження показників селекційних ознак порівняно з генетичним потенціалом, зокрема, у курей батьківських стад обох кросів несучості за 72 тижні життя – відповідно на 12,8% і 14,2%, віку досягнення 50% інтенсивності несучості – 10,9 і 15,1, збереженості несучок – 16,8 і 21,7, виводу курчат – 5,9 і 9,3 %.

3. В умовах типового для України середовища кури вихідних ліній і гібридних форм кросу “Білорусь-9” порівняно з кросом “Ломанн браун” відзначаються загалом вищими показниками несучості за 72 тижні життя на 6,5%, скороспілості – 8,4, піку яєчної продуктивності – 2,56, виводимості яєць – 11,1 виводу курчат – 15,1, збереженості поголів’я дорослих курей – 12,8, вмісту в яйцях (білок + жовток) сухої речовини – 1,8, протеїнів – 0,47, ліпідів – на 1,28%.

4. За різної адаптаційної реакції курей у досліджуваних кросах лінії Б-9(5) і Б-9(6) відзначались найнижчою адаптаційною реакцією і найвищими показниками з більшості селекційних ознак як серед вихідних ліній материнської форми, так і серед усіх ліній обох кросів (Р<0,05…Р<0,001). Навпаки, кури лінії А кросу “Ломанн браун” порівняно з вихідними лініями обох кросів характеризувались найвищою адаптаційною реакцією і переважно найнижчими селекційно-господарськими показниками (Р<0,05…Р< 0,001).

5. Не дивлячись на значну адаптаційну реакцію курей кросів “Білорусь-9” і “Ломанн браун”, селекційна робота з ними сприяла підвищенню селекційно-господарських показників у потомства: дочки півнів обох кросів перевищували ровесниць за яєчною продуктивністю за 72 тижні життя відповідно на 2,7 і 1,7 %, за скороспілістю – на 1,0 і 0,2 %, а у фінальних гібридів справжній гетерозис за несучістю становив 21,1 і 27,6%. Однак, за адаптаційної реакції дочки півнів вихідних ліній за несучістю істотно поступалися як матерям півнів, так і матерям дочок (Р<0,05…Р<0,001).

6. Різниця в адаптаційній реакції курей позначилася на імунітеті потомства. Під її впливом у крові добових курчат і 17-тижневого молодняку кросу “Ломанн браун” порівняно з “Білорусь-9” підвищився вміст лейкоцитів відповідно на 2,7 і 1,0тис./мкл і псевдоеозинофілів – на 1,5 і 0,9 %, у сироватці крові знизилась альбуміно-глобуліновий коефіцієнт на 0,09 і 0,02, лізоцимна активність – на 5,5 і 3,2 %, бактерицидна активність – на 2,58 і 10,23 % та на 3,07 % зросла фагоцитарна активність лейкоцитів у добових курчат. При цьому із вмістом у крові еритроцитів, гемоглобіну і лейкоцитів, білковим складом сироватки крові, її лізоцимною і бактерицидною реакцією прослідковувався відносний взаємозв’язок якісних показників яєць, зокрема кількості в яйцях сухої речовини, протеїнів, ліпідів та лізоциму в яєчному білку.

7. Методи (математичні моделі) визначення ранньої природної резистентності в яєчних курей за їх адаптаційної реакції дають можливість прогнозувати вивід курчат із яєць племінних курей за різних умов середовища.

8. Виробництво яєць курей кросів “Білорусь-9” і “Ломанн браун” було прибутковим у батьківських (рівень рентабельності становив відповідно +16,9 і +19,8%) і промислових (+28,6 і +33,3%) стадах та збитковим у вихідних лініях (-28,2 і -32,1%) і прабатьківських стадах (-2,9 і -8,5%). Розведення курей першого кросу порівняно з другим загалом відзначалось на 2,5 % вищим економічним ефектом.

9. Механізм адаптаційної реакції курей полягає у послідовних зрушеннях (зміні) складу крові, якості яєць, ембріогенезу, продуктивності та збереженості птиці.

Публікації автора:

1. Глєбова Ю.А. Оцінка інкубації яєць курей кросів “Ломанн браун” і “Білорусь-9” // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. – К., 2000. – Вип.29. – С.129–132.

2. Глєбова Ю.А. Рецессивность и гетерозис в воспроизводительных свойствах кур кроссов “Ломанн браун” и “Беларусь-9” //Актуальные проблемы производства и переработки продуктов животноводства и птицеводства: Сб. науч. трудов Башкирського государственного аграрного университета (по материалам Первой международной конференции (17-18 октября 2000 года). – Уфа, 2000. – С.79–82.

3. Глєбова Ю.А. Проблема випробування курей //Науковий вісник Націо-нального аграрного університету: Зб.наук. пр. – К., 2001. – Вип.40. – С.189–188.

4. Глєбова Ю.А. Порівняльна оцінка курей вихідних ліній і гібридів кросів "Білорусь-9" і "Ломанн браун" за фізико-морфологічними показниками якості яєць // Птахівництво: Матеріали V Української конференції по птахівництву з міжнародною участю (20-24 вересня, 2004 р., м. Алушта). – Міжвід. темат. наук. зб. І П УААН. – Харків, 2004. – Вип. 55. – С. 51–56.

5. Глебова Ю.А. Результаты сравнительной оценки линий и гибридых форм яичных кур кроссов "Белорусь-9" и "Ломанн браун" /Актуальне проблемы интенсивного развития животноводства: Материалы VII Международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию со дня рождения академика ВАСХНИЛ, заслуженного деятеля науки БССР, ректора БСХА (1964–1977), профессора, доктора с.-х.наук К.М. Солнцева. – Сб. науч. трудов Белорусской государственной с.х. академии. – Горки, 2004.– Вып.7. – С. 21 –23.

6. Глєбова Ю.А. Лінії і форми яєчних кросів //Сучасне птахівництво. – 2004. – № 12. – С. 5–8.

7. Глєбова Ю.А. Порівняльна оцінка гетерозису за селекційно-господарськими ознаками та якістю яєць у гібридних курей кросів “Білорусь-9” і “Ломанн браун”// Таврійський науковий вісник. – 2005. – №39, 1 частина. – С. – 221–226.

8. Глєбова Ю.А. Хімічний склад і результати інкубації яєць курей різних генотипів //Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр.– К., 2005. – Вип.86. – С.154–164.

9. Глєбова Ю.А. Адаптативність яєчних курей різних генотипів //Аграрна наука і освіта: Науковий журнал. – К., 2005. – Т. 6, № 3–4. – С. 87–97.

10. Глєбова Ю.А. Аналіз взаємозв'язку між ембріогенезом, фізико-морфоло-гічними показниками та хімічним складом яєць курей різних яєчних генотипів// Наукові доповіді НАУ. Електронний журнал. – 2006. – №2. – С. – 74 – 88. .

11. Глєбова Ю.А. Вплив адаптаційної реакції яєчних курей на ефективність селекції півнів // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. І П УААН. – Харків, 2006. – Вип. 56. – С. 51–56.

12. Глєбова Ю.А. Оцінка поєднуваності ліній у кросах курей «Білорусь-9» і «Ломанн браун» //Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр.– К., 2006. – Вип. 102. – С. 158–165.