Анотація до роботи:

Драга Т.В. Адаптація зовнішньоекономічної діяльності агропро-мислового комплексу до умов світового ринку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Інститут економіки НАН України, Київ, 2002.

У дисертаційній роботі на системних засадах проаналізовано найбільш актуальні проблеми методології дослідження адаптації зовнішньоекономічної діяльності АПК до умов світового ринку, на теоретичному і практичному рівнях з’ясовано закономірності адаптації з точки зору розвитку сільського господарства та харчової промисловості.

Вирішуються питання розбудови системи адаптації зовнішньо-економічної діяльності АПК до норм і правил світового ринку в рамках ГАТТ/СОТ, організаційно-економічного механізму інтеграції АПК з ринками країн-членів ЄС та виходу з конкурентоспроможною продукцією на Європейський ринок, захисту внутрішнього ринку від дискримінаційного імпорту. Одержані результати можуть бути використані для подальшої розробки заходів, спрямованих на розвиток адаптації зовнішньоекономічної діяльності АПК до умов світового ринку.

Список використаної літератури

1. Вкрай низькі темпи й обсяги розвитку експортно-імпортних операцій в АПК свідчать про недосконалість розв’язання проблем адаптації зовнішньоекономічної діяльності до умов світового ринку та норм і правил ГАТТ/СОТ, а також інтеграції України та її АПК з ринками країн-членів ЄС й інших міжнародних угрупувань взагалі і глобалізації світової економіки зокрема. Формування сучасних методологічних засад у зовнішньоекономічній сфері стримувала і непослідовна селекція відносно прогресивних наукових поглядів на адаптацію в еволюційно-історичному вимірі.

В даний час важливо, щоб усі процеси, які відбуваються в сфері зовнішньоекономічної діяльності, розглядалися крізь призму методологічних засад адаптації. Зараз внутрішній ринок повинен активно включатися в режим досить складного світового ринку лише за умови досконалого механізму адаптації експортно-імпортних операцій до зовнішнього економічного середовища.

2. “Адаптація” є специфічною категорією, що відображає об’єктивні зовнішньоекономічні відносини, в рамках яких здійснюється запобігання або уникнення конфліктів, які виникають між експортерами й імпортерами товарів. Адаптацію необхідно розглядати як багатовекторну категорію, що постає ключовим чинником з точки зору удосконалення взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків. Щодо механізму адаптації, то він повинен сприяти вирішенню багатопланових проблем і в першу чергу таких, як уникнення дискримінації та недружніх дій з боку зарубіжних партнерів.

3. У методології дослідження адаптації зовнішньоекономічної діяльності до умов світового ринку важливе місце належить реалізації порівняльних переваг, балансу попиту та пропозиції, експорту й імпорту товарів. Ця методологія повинна включати щонайменше такі складові, як буферування, вирівнювання, прогнозування та раціонування.

4. Пріоритетні інтереси, як першочергове здійснення тих чи інших процесів, є визначальною об’єктивною мотивацією стосовно функціонування зовнішньоекономічної діяльності, оскільки саме вони виражають рівень та найефективнішу динаміку задоволення потреб з огляду інтегрованого стимулювання розвитку внутрішнього ринку за рахунок зовнішнього і навпаки. Щоб забезпечити адаптацію експортно-імпортних операцій до умов зовнішнього ринку, доцільно продекларовані пріоритетні інтереси у формі теоретичних міркувань або тез увиразнити в значенні кількісних вимірників та розмежувати їх на стимулятори і дестимулятори, що дозволяє визначити взаємозв’язок між згаданими пріоритетними інтересами та результативністю їх застосування.

5. Для того щоб визначитися з підвалинами вдосконалення механізму здійснення експортно-імпортних операцій за умови приєднання України та її АПК до норм і правил ГАТТ/СОТ, необхідно для окреслення окремих ланок стратегії і тактики застосувати методику асоціативної оцінки. За Україною необхідно зберегти право субсидування експорту товарів, хоча на даному етапі цей чинник широко не використовується. Виграш від приєднання АПК до норм і правил ГАТТ/СОТ становитиме 255 млн. дол. США.

6. Незадовільний стан з експортом товарів у сільському господарстві, що спостерігається в останні роки, в перспективі може бути виправлений за умови, що його структура буде трансформована на зразок структури, яка домінувала в 1996 р. Зростанню експорту товарів у харчовій промисловості може сприяти відновлення сировинної бази та розширення стратегічного імпорту. Важливо, щоб кожна одиниця експорту товарів АПК в ціновому виразі обмінювалася на зовнішньому ринку на більшу кількість одиниць щодо імпорту товарів, а також посилювалося значення так званих основних збалансованих ринків.

7. Серед питань адаптації зовнішньоекономічної діяльності до умов світових ринків інтеграція АПК з ринками країн-членів ЄС у світлі перспектив відродження експортного потенціалу АПК є одним з найголовніших. В цьому аспекті є багато факторів. Щоб з методичної точки зору оцінити окремі фактори, їх доцільно розмежувати на п’ять груп. Після їх ранжування за десятибальною шкалою за допомогою методу матричної алгебри з’ясовано, що такий блок-вектор як “Економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною і ЄС” посідає перше місце, або найвищу сходинку (35%). Для АПК високий стимулюючий ефект може забезпечити участь у так званій спільній аграрній політиці ЄС. Щодо значення чистого виграшу від інтеграційного процесу, то він щорічно становитиме 30 млн. дол. США.

8. З’ясовано, що при здійсненні інтеграційних процесів з 22 найменувань найважливіших товарів за критерієм цінової конкуренції мають перспективу залишитись на ринку країн-членів ЄС лише п’ять видів товарів. У цьому напрямі необхідно удосконалювати ціноутворення. Щоб уникнути руйнування внутрішнього ринку під впливом деструктивного імпорту, допустиме поступове зниження ставок митного тарифу не більше, ніж на 23,7% проти 36%, задекларованих у міжнародних угодах.

9. Важливою передумовою адаптації зовнішньоекономічної діяльності АПК до умов світового ринку постає такий чинник, як вдосконалення механізму зближення національного технічного регулювання з міжнародною системою стандартизації – ISO. Шанси експортувати товари, якщо вони сертифіковані за стандартами ISO, зростають порівняно високими темпами, що може виступати як закономірність при опрацюванні механізму зовнішньоекономічної діяльності.

Варто акцентувати увагу на тому, що до найважливіших напрямків національного технічного регулювання доцільно віднести пряме впровадження європейських та міжнародних стандартів; започаткування принципу добровільності використання стандартів; чітке розмежування функцій сертифікації та акредитації; запровадження модульного підходу стосовно оцінки відповідності стандартів на основі декларації постачальників.

Реалізація запропонованих дисертантом заходів дасть змогу відродити експортно-імпортний потенціал АПК, посилити адаптацію зовнішньо-економічної діяльності до умов світового ринку та інтеграцію її з ринками країн-членів ЄС.

Публікації автора:

в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Драга Т.В. Методологічні засади адаптації зовнішньоекономічної діяльності до умов світового ринку // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, науково-практичний збірник. – 2001. – №4. – С.73-80, 0,69 д.а. (до параграфів 1.1; 1.2 і 1.3).

2. Драга Т.В. Пріоритетні інтереси в розвитку зовнішньоекономічної діяльності // Вісник аграрної науки. – 2002. – №1. – С.83-84, 0,34 д.а. (до параграфу 2.1).

3. Драга Т.В. Про вступ України до СОТ: перспективи і проблеми адаптації аграрної сфери // Економіка АПК, міжнародний науково-виробничий журнал. – 2001. – №11. – С. 125-128, 0,67 д.а. (до параграфу 2.2).

4. Драга Т.В. Напрямки посилення активності зовнішньоекономічної діяльності в АПК // Вісник Сумського державного аграрного університету, науково-методичний журнал, серія “Фінанси і кредит”. – 2001. – №2. – С. 140-141, 0,38 д.а. (до параграфу 2.3).

5. Драга Т.В. Інтеграція агропромислового комплексу з ринками країн-членів Європейського Союзу // Міжгалузевий науково-технічний журнал “Проблеми науки”. – 2001. – №12. – С.59-61, 0,41 д.а. (до параграфів 3.1 і 3.2).

6. Драга Т.В. Національне технічне регулювання та перспективи його зближення з міжнародною системою стандартизації // Міжгалузевий науково-технічний журнал “Проблеми науки”. – 2001. – №9. – С.54-57, 0,38 д.а. (до параграфу 3.3).