Анотація до роботи:

Бобриньова А.В. Адаптація підприємств бавовняної галузі до ринкових умов. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Українська академія зовнішньої торгівлі, м. Київ, 2003.

Дисертація присвячена розробці концепції розвитку бавовняної галузі як осередку конкуруючих підприємств. Визначено, що вихідні бар’єри галузі роблять недоцільним ліквідацію великих підприємств, а формування конкурентного середовища можливе за рахунок створення малих підприємств. Визначено умови ефективного використання сучасних форм вертикальної інтеграції. Удосконалено технологічну концепцію у теорії організації ринків. Доопрацьовано механізм сумісного рішення операційних та інвестиційних задач підвищення ефективності використання капіталу. Удосконалена методика диференціювання бавовняних тканин з урахуванням умов їх використання, побудовані сегменти товарного ринку. Дістала подальший розвиток з урахуванням галузевої специфіки класифікація стратегічних вигід від інтеграції бавовняного виробництва. Розроблена економіко-математична модель задачі оптимізації розмірів комбінованих малих підприємств.

1. Дисертаційне дослідження розглядає чинники конкуренції, які пов’язані з виведенням з ринку потужностей занепадаючих галузей. Бавовняна галузь володіє фіксованим та діючим капіталом, низькі показники функціонування якого розглядаються на предмет їх виведення з бізнесу. Зроблено висновки, що цю галузь України необхідно зберегти і вона повинна пройти черговий етап еволюційного розвитку (удосконалення організаційних форм комбінування). Аналіз конкурентного середовища бавовняної галузі показав, що на ринках галузі є загроза монопольної влади, тому для підсилення ринкового середовища необхідно створити умови для розвитку малих підприємств (прядильно-ткацьких).

2.Сучасна оцінка ефективності технологічних змін бавовняної галузі відповідає теорії виробництва, за якою технологічний процес підприємства необхідно розглядати як ефективну взаємодію виробничих факторів. Технологічна концепція у теорії організації ринків має горизонтальну та вертикальну межу зростань розмірів підприємства. Наслідки вертикальної інтеграії у цій галузі вказують на те, що вона має не всі ознаки стратегічних вигід, які були визначені М. Портером. Були сформовані складові поняття “стратегії вертикальної інтеграції” та “стратегічного набору”, як системи складових різного типу, що їх розробляє підприємство на певний проміжок часу.

3.Операційні задачі підприємства (цінова політика, товарна політика, інвестиційна політика та ін.) пов’язані між собою таким чином, що створення умов ефективного використання основного та обігового капіталу знижує собівартість продукції та робить її більш конкурентноспроможною. Запропоновані варіації показника капіталомісткості продукції дозволили урахувати специфіку спеціалізації, комбінування бавовняної галузі та потреби оптимізаційних задач операційного менеджменту.

4.Текстильне виробництво відноситься до групи монопродуктових підприємств і для управління його спеціалізацією необхідно визначити механізм доцільного поєднання споживчо-орієнтованого та виробничо-орієнтованого підходів. Сформована матриця привабливості бавовняних підприємств виявила найбільш сприятливою стратегію підтримки та розвитку сильних сторін підприємств в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення.

5.Якщо фрагментована галузь охоплює підприємства сфер послуг, то спеціалізована галузь, до якої належать бавовняні підприємства, не менш ефективна аніж великі по засобах диференціювання. Диференціювання продукції бавовняного виробництва у ринкових умовах повинно значно змінити критерії оптимізаційних задач операційного управління.

6.Використовувати такі підходи до ціноутворення, як “довгостроковий” та “короткостроковий” граничний рівень цін, необхідно для тих випадків, коли постійні накладні витрати можуть покриватися за рахунок цін встановлених для визначення базової (критичної) кількості виробів, а ціни, які встановлюються на базі змінних витрат можуть використовуватись для додаткової продукції, яка дозволяє реалізувати стратегії розвитку (розширення меж ринків, освоєння нових ринків, освоєння нових товарі. та ін.). Проблема встановлення граничного рівня ціни у короткостроковому періоді є актуальною задачею малих бавовняних підприємств, які зможуть змінити стан конкурентного ринкового середовища.

7.За експертною оцінкою бавовняні підприємства мають більш внутрішніх можливостей, які можуть зумовити формування конкурентної переваги, аніж слабких сторін. Розраховано можливу сукупну оцінку привабливості підприємств бавовняної галузі за песимістичним та оптимістичним прогнозом, яка свідчить про мінливу інвестиційну привабливість цих підприємств. Поетапна комплексна оцінка конкурентних переваг бізнесу дозволила визначити найбільш сприятливу стратегію розвитку бавовняної галузі. При високій ймовірності здійснення прогнозу вибір передбачає стратегію вибірковості капіталовкладень та захисту існуючої програми ринкової діяльності. При середній та низькій ймовірності передбачається стратегія підтримки спроможності протидіяти конкурентам.

8.Сформовано нормативні показники ресурсного забезпечення функціонування малого підприємства бавовняної галузі на базі складових виробничої функції. Вибір розмірів і рівня спеціалізації малих підприємств може розглядатися, як мета оптимізаційної задачі, критерієм якої можна вибрати розміри статутного капіталу та кількість промислово-виробничого персоналу. На основі методів лінійного програмування сформовані умови проектування вертикально інтегрованих малих підприємств оптимальної спеціалізації. Використання математичної моделі лінійного програмування дозволило спроектувати та вибрати найбільш ефективні варіанти та визначити кількість можливих малих підприємств, які можуть в майбутньому функціонувати на ринку бавовняних тканин і поліпшувати умови ринкового середовища.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1.Миколайчук Н.С., Савчук О.А., Миколайчук М.М., Бобриньова А.В. Формування стратегічного потенціалу великих текстильних підприємств // Вестник Херсонского государственного технического университета. Зб. Наук. праць. - 1998. - № 1 (3). – С. 43-45 (Особистий внесок автора: сформовані складові стратегічного потенціалу текстильних підприємств та їх місце у ринковому середовищі національної економіки).

2.Бобринёва А.В. Исследование возможностей технологического менеджмента в текстильной промышленности // Вестник Херсонского государственного технического университета. Зб. наук. праць. – 1999. - № 2 (6). – С. 66-67.

3.Бобриньова А.В. Майбутнє малих підприємств в економіці України // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Зб. наук. праць. Випуск 94. – 2000. – С. 149-153.

4.Бобриньова А.В., Савчук О.А. Особливості корпоративного управління Херсонської області. // Вісник соціально-економічних досліджень. Зб. наук. праць. – Одеса: 2002. - № 11 (1). – С. 312-315 (Особистий внесок автора: визначена необхідність особливих підходів до корпоративного та малого бізнесу).

5.Савчук О.А., Бобриньова А.В. Дієвість економічних реформ у окремих галузях промисловості України. // Вісник технологічного університету Поділля за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку”. – Хмельницький: 2002. - №5 – С.16-18 (Особистий внесок автора: визначена структура бавовняної галузі, сформульовані умови зростання технологічного бар’єру, який знизив ефективність економічних змін).

Публікації в інших виданнях:

6.Савчук О.А., Миколайчук Н.С., Бобриньова А.В. Монополізм особливого періоду та методи боротьби з ним // Тези доповідей конференції. „Розвиток економічної науки в України та викладання економічних дисциплін”. – Херсон: ХІІ, 1996. – С.37 (Особистий внесок автора: визначено форму монополії, яка має місце у текстильній промисловості і є наслідком планової економіки).

7.Савчук Е.А., Миколайчук Н.С., Бобринёва А.В., Миколайчук Н.Н. Ресурсосбережение и технология производства // Ресурсозберігаючі та енергозберігаючі технології. Зб. наук. праць. – Херсон: ХІІ, ІСДОУ, 1996. – С. 23-25 (Особистий внесок автора: визначено характер виробничої функції та сформована модель змісту виробничої функції текстильного виробництва).

8.Савчук Е.А., Миколайчук Н.С., Бобринёва А.В., Миколайчук Н.Н. Организационно-экономический механизм снижения ресурсоемкости хлопчатобумажных тканей // Ресурсозберігаючі та енергозберігаючі технології. Зб. наук. праць. – Херсон: ХІІ, ІСДОУ, 1996. – С. 25-28 (Особистий внесок автора: визначена необхідність використання реструктуризації виробництва, прискореної амортизації та напрямків спеціалізації текстильного виробництва).

9.Савчук О.А., Бобриньова А.В. Про організаційні та економічні взаємозв’язки між ресурсами фірми. // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі: Зб. наук. праць. – К.: ІЗМН, 1998. – С. 115-117 (Особистий внесок автора: визначено особливості організаційно-економічних ситуацій, які технологічний менеджмент називає умовами стратегічних несподіваностей і пов’язує з організаційно-економічними взаємозв’язками між ресурсами).

10.Бобриньова А.В. Використання залежної інноваційної стратегії у формуванні ринкової інфраструктури легкої промисловості // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. – К.: 1999. - № 1 (4). – С. 170-172.

11.Бобринёва А.В. Оценка номенклатурной политики и оборотный капитал предприятия // Сборник трудов Всеукраинской научно-технической конференции „Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века”. – Херсон: ХІІ, 1999. – С. 3-4.

12.Бобриньова А.В. Концепція ринкової структури текстильного підприємства. // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. Межвузовский журнал. – Херсон: - 2000. - № 4. – С. 186-187.